Депутати Вінницької облради на сесії 24 червня після майже півторагодинного обговорення переважною більшістю — 74 із 98 — підтримали перспективний план добровільного об’єднання громад.
— Це перший крок із двадцяти передбачених процедурою добровільного об’єднання громад, — наголосив, презентуючи документ, перший заступник голови Вінницької облдержадміністрації Андрій Гижко. — Згідно з чинним законодавством, тільки після схвалення плану розпочинається його широке обговорення громадськістю та депутатським корпусом місцевих рад. Якщо якась із громад висловить бажання залишитися самостійною — це її право. На наступній сесії внесемо корективи до документа і затвердимо пропозиції. Саме в цьому полягає принцип добровільності не на словах, а на ділі. Але перед тим, як розпочати обговорення плану, його необхідно затвердити, дати старт обговоренню на місцях, надати громаді предмет обговорення.
Голова Вінницької облради Сергій Свитко уточнив, що питання про об’єднання чи обрання самостійності тієї чи іншої громади має бути підтверджено рішенням сесії місцевого органу самоврядування. За його словами, це ще один незаперечний аргумент на користь добровільності. «Не депутати облради, а громада, депутатський корпус на місцях, будуть визначатися: об’єднуватися чи залишатися самостійними, — каже Сергій Свитко. — Тому найгарячіші дискусії ще попереду. Яке рішення прийме громада — таке затвердять депутати облради».
Із виступів депутатів стало зрозуміло, що навіть вони не знають про те, як має відбуватися процедура обговорення і прийняття рішення з цього важливого питання. Представники Оратівського району перед початком сесії зустрічали депутатів із плакатами: надати їм можливість самостійно визначитися з важливою проблемою, а не нав’язувати свій план. Про це говорила з трибуни і депутат від названого району Галина Кириленко: «Дайте нам місяць-другий, щоб ми в селах визначилися з цим питанням і прийняли своє рішення, — наголосила обраниця. — Бо більше половини сільських голів нашого району не знають, що саме закладено у вашому рішенні про об’єднання. Тому прошу виключити Оратівський район з плану об’єднання».
За розрахунками, які навів доповідач Андрій Гижко на прикладі Могилів-Подільського району, в об’єднаних громадах дохідна база фінансів перевищуватиме видатки (на школу, дитячий садок, будинок культури, амбулаторію, бібліотеку, апарат тощо). Так, по Вендичанській територіальній громаді дохідна частина становитиме 26,3 мільйона гривень, а видатки — 21 мільйон гривень, тобто плюс 5,3 мільйона. У Яришівській громаді доходи перевищуватимуть видатки на суму 7,3 мільйона гривень. Матиме плюс і Бронницька громада.
Нині на Вінниччині налічується 701 сільська і селищна рада. У перспективному плані об’єднання громад пропонується створити 106 громад. Скільки залишиться насправді, стане відомо після того, як документ обговорять на місцях.
Віктор СКРИПНИК.
Вінницька область.
* * *
89 об’єднаних громад — від однієї до шести в кожному районі — планують створити на Дніпропетровщині. До нових формувань увійде майже чотириста громад регіону.
Як повідомили «Голос України» в департаменті економічного розвитку облдержадміністрації, сільські й селищні ради об’єднуватимуться в громади в межах району. Кордони територій при цьому не зміняться.
— Об’єднані громади самостійно розпоряджатимуться землею, бюджетом, вирішуватимуть питання соціальної допомоги, адміністративних послуг, управління школами й дитячими садками, центрами первинної медичної допомоги тощо, — зазначив керівник відомства Олексій Псарьов.
На сьогоднішній день у регіоні вже створено дев’ять пілотних об’єднаних громад. І тільки-но Кабмін погодить перспективний план об’єднання громад, сформований ОДА ще у квітні, ці формування зможуть увійти в нинішні місцеві вибори саме в такому статусі.
Володимир РИБАЛЬЧЕНКО.
Дніпропетровська область.
