Таку думку в розмові з нашим кореспондентом висловив член Конституційної комісії, ректор Донецького національного університету у Вінниці Роман ГРИНЮК (на знімку).
— Вимога озброєних сепаратистів надати їм не передбачений Конституцією України особливий статус — це шантаж, — вважає Роман Федорович. — На мою думку, цього робити не можна. Україна — унітарна держава. Такий устрій підтримує більшість населення. Чому ж маємо нехтувати думкою більшості на догоду тим, хто розхитує підвалини нашої державності і незалежності?
Професор Роман Гринюк переконаний, що Донецька та Луганська області повинні функціонувати на таких само засадах, як інші регіони держави. На його думку, немає потреби й створювати окремі умови для місцевого самоврядування на території названих областей.
— Чим ці регіони відрізняються від інших, — запитує співрозмовник. — Нічим! Кажу так, бо добре знаю Донбас, провів там більшу частину життя, знаю структуру економіки, ментальність людей. Так само маю інформацію про інші регіони, тому не бачу причин виділяти саме Донецьк і Луганськ.
— Але після того, як Донбасу пообіцяли розширити політичні та економічні права й повноваження, на це одразу зреагували керівники так званих «ДНР» і «ЛНР», які стали заявляти про необхідність узгодження з ними конституційної реформи, зокрема питання мови, децентралізації.
— Державна мова закріплена в Конституції, — наголошує Роман Гринюк. — А мову спілкування на побутовому рівні для Донбасу можна визначити прийняттям відповідного закону, а не змінами до Конституції. Варто нагадати, що в Донецькій області, зокрема в сільській місцевості, є населені пункти, де домінує українська мова. Зрештою, не вимагають особливого статусу для російської мови в Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській областях. Хоча там також чимало російськомовного населення. Та й загалом, мовне питання надумане, бо ніхто й нікому на Донбасі не забороняв спілкуватися російською мовою. Щодо економіки: по всій Україні треба робити так, щоб громади були зацікавлені розвивати малий і середній бізнес. Не тільки для Донбасу це потрібно. Децентралізація влади, об’єднання громад стане тим стимулом, що дасть поштовх до розвитку, в тому числі, малого й середнього бізнесу. Тому ще раз наголошу: бойовики просто шантажують центральну владу. Бо як інакше можна назвати ультимативні заяви, мовляв, ви нам особливий статус — тоді будемо говорити про відведення військ чи припинення вогню? То про яку довіру до тих, хто цинічно й відверто нехтує Мінськими домовленостями можна казати?
— Незважаючи на викладені вами переконливі аргументи, питання особливого статусу для Донбасу на засіданнях Конституційної комісії порушувалося?
— Так, про це йшлося. Проте, члени комісії остаточно з цим питанням не визначилися.
— На вашу думку, чи може бути закріплено особливий статус для Донбасу, якщо не в самій Конституції, то принаймні в Перехідних положеннях?
— Такого варіанта не виключаю. Однак свою позицію я висловив чітко: цього робити не можна. Децентралізація влади вже є особливим статусом, до того ж не тільки для Донбасу, а й для кожного регіону держави. Тому її необхідно активно упроваджувати, не надаючи при цьому преференцій окремому регіону. Змін із нетерпінням і давно чекають усюди.
— Яким є ваш прогноз розвитку подій на сході? Чи збігається він з думками колишніх колег та знайомих, які залишилися в Донецьку?
— Із колишніми колегами, зізнаюся, майже не спілкуємося. Разом із частиною викладачів і студентів зробили свій вибір — перебралися до іншого міста. Вибір не-простий. Однак навряд чи хтось про це шкодує. Восени минулого року я вперше приїхав до Вінниці, раніше ніколи не доводилося тут бути. Відтоді жодного разу не навідувався в Донецьк. Зрідка обмінюємося думками з деким із знайомих. Сходимося на тому, що вирішення конфлікту можливе силовим методом. Але це призведе до кровопролиття, це обернеться горем для багатьох, тому, зрозуміло, на таке ніхто не піде. Інший варіант — «замороження» ситуації, що склалася. Саме цього добивається Росія, щоб потім постійно тиснути на нашу державу, використовуючи всі можливі для цього методи. Утім, є третій варіант. Російська держава — це живий організм. Йому теж властиво зазнавати змін. І може таке щось статися, що змінить політичну ситуацію в сусідній державі, відповідно, це призведе до змін на сході нашої держави. Наразі ситуація дуже непроста. На Донбасі залишилися люди, яким настільки «промили» мізки, що вони не сприймають Україну як свою державу. Я не знаю, чого і куди вони хочуть — в СРСР чи Росію. Є ідеологи «руського міра», які бачать себе тільки в Росії. Є такі, хто каже про незалежність «ДНР». Нарешті, є ті, хто за Україну. Там гордіїв вузол проблем. Їх розв’язання ускладнюється наявністю великої кількості зброї, військової техніки. Страшніше за зброю — відсутність у значної кількості населення патріотизму і любові до рідної держави.
Розмову вів Віктор СКРИПНИК.
Вінниця.
