Під час активних бойових дій на Луганщині офіцер з Рівного, авіанавідник майор Руслан Ткачук (на знімку) мусив максимально наблизитися до позицій проросійських бойовиків, зняти координати і з відповідними розрахунками передати ці дані авіації чи артилерії для нанесення удару. Неодноразово йому доводилося спрямовувати вогонь артилерії максимально близько до себе. Завдяки самопожертві Руслана його побратими не опинилися в оточенні. За героїзм, професійність і відповідальність боєць АТО отримав нове призначення — він став заступником військового комісара Рівненського об’єднаного міського комісаріату.
Про свою участь у бойових діях майору Руслану Ткачуку згадувати важко, адже занадто багато пролилося крові. Авіацію та артилерію офіцер наводив у секторі «А», що в Луганській області.
— Я б збрехав, сказавши, що нічого не боявся. Напевно, найстрашніше було усім під час артобстрілів, які відбувалися декілька разів на добу. Після кожного моторошно було дізнаватися про загиблих і поранених, — ділиться офіцер.
Робота авіанавідника — одна з найнебезпечніших, адже Руслан мусив «працювати» в максимальній близькості до ворога.
— Часто, щоб нас не взяли в кільце і повністю не оточили, я змушений був вогонь артилерії направляти максимально близько до себе. Дякувати Богу, не постраждав, — додає український воїн.
На відбитих у ворога позиціях наші військові бачили багато шприців і речовини, схожі на наркотики.
— Бойовики у своїх вчинках часто були неадекватними. Як психічно хворі поводилися із захопленими українськими військовими. Могли, як смертники, у повний зріст без прикриття йти на нас в атаку. Напевно, вони були постійно під дією якихось психотропів, — припустив Руслан.
Також він пригадує випадок, коли з бойовими товаришами потрапив у засідку. З відстані 30 метрів по бійцях АТО відкрив вогонь ворожий кулеметник.
— Мені пощастило, бо куля лише прострелила штанину і ковзнула по нозі, залишивши невелику ранку. А товариша позаду мене цією кулею вбило... — з жалем говорить офіцер і додає, що він ніколи не геройствував. — Кожен, хто був там, по-своєму герой. А я просто виконував свій обов’язок.
Руслан Ткачук переконує, що війна кардинально змінює людину. Переосмислюєш свої погляди, цінуєш життя, близьких і рідних. Цими критеріями він і керується на посаді заступника військового комісара. Офіцер сьогодні робить усе можливе, щоб підрозділи Збройних Сил України під час мобілізації поповнювалися мотивованими, патріотичними людьми, які після відповідної підготовки стануть захисниками Вітчизни. Та і сам Руслан готовий повернутися на схід.
— Якщо Батьківщина направить — поїду. Я військовий, людина в погонах, і боронити рідну землю і свій народ — це мій обов’язок, — підсумував майор Руслан Ткачук.
Олександр ГАЙН, майор.
Рівне.
Фото надано автором.
