Скасування спеціальних умов оподаткування згубне для галузі
У Верховній Раді відбулися комітетські слухання «Збереження спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників». За словами заступника голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександра Бакуменка (на знімку), нещодавно було затверджено бюджетну резолюцію на 2016 рік — проект Основних напрямів бюджетної політики уряду. У документі передбачено перехід на загальний режим оподаткування АПК уже з наступного року.
На нашу думку, позиція уряду, якому диктує умови основний кредитор України — МВФ, є згубною для галузі і йде в розріз з нашим баченням подальшого розвитку економіки країни.
Тим паче що преференції прописано в Угоді про асоціацію України з ЄС відповідно до норм СОТ.
До того ж, підписуючи Коаліційну угоду, народні депутати домовилися про збереження преференцій для АПК (а це насамперед спецрежим оподаткування ПДВ). Фактично, угода — це дорожня карта для уряду, основа для формування бюджетної політики.
Агропром може і потонути
У макроекономічному сенсі це означає втрату валютного виторгу, що призведе до додаткового тиску на курс гривні. Тобто скасування податкової підтримки негативно позначиться на торговельному балансі, що негативно вплине й на так нестабільну ситуацію на валютному ринку.
Давайте спробуємо розібратися, що означає скасування дії спецрежиму ПДВ і переведення аграрного сектору на загальну систему оподаткування в нинішніх умовах.
Для початку, про очевидне. Незважаючи на важку фінансову ситуацію в Україні, в умовах падіння промисловості, скорочення роздрібної торгівлі, колапсу фінансової системи тільки сільськогосподарська галузь залишається на «плаву», демонструючи більш-менш позитивні показники розвитку.
Так, за даними Держстату, за підсумками 2014 року частка АПК у ВВП України становила 17% (31,4 млрд. дол.), частка АПК у державних доходах — 11% (4,8 млрд. дол.).
Особливо важливим є експортний потенціал галузі. Частка АПК у загальному обсязі експорту України становить 31,5% (17 млрд. дол.), при цьому вже понад 10 років зберігається позитивне сальдо зовнішньої торгівлі продукцією АПК — за підсумками 2014 року — понад 10 млрд. дол.
Загалом, за період з 2002-го по 2014 рік експорт продукції АПК збільшився в 7 разів, а позитивне сальдо зовнішньої торгівлі — більш як у 8 разів. За останні три роки за кордон реалізовано сільгосппродукції на загальну суму майже 52 млрд. дол.
У разі скасування спецрежиму ПДВ експортний потенціал АПК, за різними оцінками, втратить 1—1,5 млрд. дол. щорічно. У макроекономічному аспекті це означає втрату валютного виторгу, що призведе до додаткового тиску на курс гривні. Тобто скасування податкової підтримки негативно позначиться на торговельному балансі й динаміці валютного курсу.
Ризикуємо одержати збитки
Сьогодні ми досягли того, що Україна є одним із лідерів експорту аграрної продукції у світі:
№1 — експортер соняшникової олії у світі (4,3 млн. тонн);
№3 — експортер кукурудзи у світі (18 млн. тонн);
№4 — експортер ячменю у світі (2,7 млн. тонн);
№6 — експортер пшениці у світі (11 млн. тонн);
№7 — експортер сої у світі (2 млн. тонн);
№8 — експортер курятини у світі (170 тис. тонн).
Мабуть, тому в підписаному меморандумі України із МВФ про економічну і фінансову політику знаходимо тезу про те, що сільське господарство перетворилося на найприбутковіший сектор економіки України.
Розберімося, чи це так.
Збільшення єдиного податку 4-ї групи (фіксований сільгоспподаток) у 21 раз (понад 2 млрд. грн. фінансових ресурсів), девальвація національної грошової одиниці, відсутність реальних програм державної підтримки АПК різко збільшили витрати сільгоспвиробників з початку нинішнього року.
За даними Держстату, індекс витрат на виробництво сільгосппродукції з січня по травень 2015 року значно прискорився, досягнувши показника 63,5% до аналогічного періоду 2014-го. Очевидно, що збільшилися витрати на засоби захисту рослин, мінеральні добрива, паливо, насіння, племенні ресурси, ветеринарні препарати, техніку.
Отже, падіння обсягів сільгоспвиробництва за п’ять місяців становить 5,4%. Ми ризикуємо, що сільськогосподарська галузь уже за підсумками 2015 року може стати збитковою.
Прорахунки покриє споживач
На сьогодні жодна програма державної підтримки АПК не працює.
Спецрежим оподаткування ПДВ є єдиною реальною підтримкою сільського господарства. За різними оцінками, частка спецрежиму в ціні сільгосппродукції становить від 7 до 15%. Тобто у разі скасування спецрежиму продукція для споживачів подорожчає на ці 7—15%.
Світ живе з субсидіями
Майже в усьому світі сільське господарство є реципієнтом, тобто одержує підтримку. А в Україні (та ще Аргентині) виступає донором, за рахунок АПК дотується бюджет — до 40 млрд. грн. щорічно.
Обсяг підтримки аграрного сектору (субсидування) у різних країнах Європейського Союзу в 2013—2014 рр. становив майже 60 млрд. євро щорічно, а це майже 526 євро/га (або 20% від валової продукції АПК). У розрізі країн, серед найбільших бенефіціарів:
Греція — 709 євро/га;
Нідерланди — 529 євро/га;
Бельгія — 504 євро/га;
Італія — 456 євро/га й ін.
В Україні цей показник балансує в межах 20—30 євро/га. Тобто скасування такого ефективного механізму підтримки, як спеціальний режим оподаткування ПДВ, ще більше погіршить і без того нерівне становище порівняно з товаровиробниками об’єднаної Європи.
У Японії 50% від валової сільгосппродукції компенсується державою за рахунок різних програм держпідтримки, у Туреччині — 28%, Канаді — 18%, США — 7% тощо.
Обережно, підприємства закриваються!
Доводиться констатувати, що значно знизилася капіталізація великих агрокорпорацій, які котируються на міжнародних фондових біржах.
Якщо говорити про малі й середні сільгосппідприємства, то деякі вже змушені скорочувати виробництво, а то і закриватися. Причина — втрата інвестиційної привабливості.
У 2014 році обсяги капіталовкладень у сільське господарство з урахуванням дефлятування, тобто коректування вартості активів, порівняно з 2013-м упали більш як на 15%. За попередніми оцінками, у першому кварталі 2015 року обсяги капіталовкладень скоротилися вже на 18%.
У разі скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ на тлі зростання податкового тиску поточні негативні тенденції скорочення капіталовкладень у сільське господарство будуть тільки прискорюватися, що може призвести не лише до ослаблення експортних позицій України на зовнішніх ринках, а й створить цілком реальні загрози для продовольчої безпеки держави по окремих видах продукції, насамперед, тваринницької. За різними оцінками, інвестиційна привабливість АПК знизиться до 30%.
Завдання МВФ — переконати, що все правильно
У Міжнародному валютному фонді стосовно скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників іншої думки. Постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше (на знімку) одразу попередив народних обранців: місія не проводить обговорення, а зобов’язана переконати, що таке рішення є правильним.
«У нас є поточний проект меморандуму, який є основою для другого траншу. Це ті зобов’язання, які взяв на себе уряд. Одне з них стосується системи ПДВ у сільському господарстві... Це зобов’язання передбачає, що до вересня до парламенту буде подано проект змін до Податкового кодексу, який передбачає переведення сектору сільського господарства на загальний режим оподаткування з 1 січня 2016 року», — повідомив Жером Ваше.
Представник фонду наголосив: ця вимога не є новою, вона була в попередніх варіантах меморандуму, які слугували підставою для затвердження кредитної програми МВФ.
Запроваджувати такі заходи потрібно через складну ситуацію в українській економіці та необхідністю наповнювати державний бюджет. Адже сільське господарство генерує 10% українського ВВП і лише 1% податкових надходжень. А додаткові пільги, передбачені сектору, сягають 30 млрд. грн., половина яких пов’язана з ПДВ. До того ж найбільшу вигоду від цих пільг отримують великі виробники.
Водночас Жером Ваше запевнив: скасування податкових пільг для аграріїв не призведе до втрати їхньої конкурентоспроможності на світовому ринку. Адже «є країни, в яких сільське господарство не субсидується взагалі або субсидується незначною мірою. Приміром, Чилі, Нова Зеландія, є достатньо країн, де субсидії менші».
Валютний фонд — понад усе
— Ми, звісно, проводили підрахунки, - зазначає заступник міністра фінансів Олена Макеєва. Бачимо додаткові надходження в бюджет від запровадження загальної системи оподаткування. Я знаю, що є несправедливо високе сукупне навантаження на один гектар у аграрних виробників. Знаю про повну тінізацію діяльності у збиранні та реалізації дикорослих плодів, горіхів, грибів і ягід. Я також знаю, що є проблема з коопераціями і треба міняти законодавство...
Ми відкриті до того, щоб шукати рішення, але передусім ставити виконання тих зобов’язань, які ми взяли як держава перед МВФ. Тому що обов’язково треба дотримуватися своїх зобов’язань.
У разі скасування спецрежиму ПДВ наслідком скорочення і припинення сільгоспдіяльності стане зменшення кількості зайнятих у сільгосппідприємствах до 60—100 тисяч осіб. А це означає, що безробітні прийдуть на біржу праці і держава змушена буде виплачувати їм допомогу.
Отже, у разі скасування дії спецрежиму ПДВ із 2016 року сільгосппідприємства будуть позбавлені, за різними оцінками, більш як 19 млрд. грн. додаткових фінансових ресурсів.
При цьому важливо розуміти, що сільське господарство — це не тільки сектор економіки (за рахунок якої, очевидно, доведеться повертати міжнародні кредити), але насамперед — фундамент продовольчої безпеки країни. Важливо розуміти, що у разі рецесії в АПК доведеться імпортувати продовольство за зовсім іншими цінами.
Пропозиції
У комітеті попереджають: відмова від пільг шкідлива для нашої економіки
— Ми насправді перебуваємо в ситуації, коли певні домовленості вже відбулися, а фактичне рішення по цих домовленостях і обговорення повинні прийматися Верховною Радою по факту, — наголосив голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Тарас Кутовий (на знімку). — Я вважаю, що було би набагато ефективніше і чесніше, в тому числі по відношенню до наших іноземних партнерів, які надають фінансову допомогу, обговорювати ці питання на рівні Верховної Ради до того. На слуханнях ми почули думку не тільки народних депутатів, а й публічних компаній, громадських організацій, і вона полягає в тому, що це рішення може бути шкідливим для економіки України і для держави загалом, я вже не кажу про самих представників агросектору...
Результатом комітетських слухань щодо збереження пільгового оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників стала резолюція. Листи-звернення з проханням не допустити скасування спецрежиму буде надіслано Президенту України, уряду, керівникам депутатських фракцій та коаліційної групи в парламенті.
Водночас голова комітету запропонував провести регіональні круглі столи за участю депутатів, представників уряду, сільгоспвиробників, науковців та експертів аграрної сфери, а у вересні — парламентські слухання на тему збереження спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників.
На засіданні комітету побувала Галина КВІТКА.
До речі
Виробництво полізе у тінь
Заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Вадим Івченко (на знімку):
— Вважаю, що потрібно залишити чинну систему оподаткування, бо що заможніший фермер чи агропідприємство, то більше вони зможуть допомагати селу. Нині сільські ради майже повністю фінансово залежать від сплати фіксованого сільськогосподарського податку, який стовідсотково йде у фонд села.
Підтримка галузі, яка збільшує ВВП, повинна бути пріоритетом, оскільки може вважатися дієвим інструментом підтримки на тлі скорочення агровиробництва. А змінення оподаткування спричинить перехід багатьох агропідприємств у тінь, що негативно позначиться і на бюджеті країни.
