Вечірнє засідання 30 червня
Народні депутати розглянули подання голови Верховного Суду України щодо надання згоди Верховною Радою на притягнення до кримінальної відповідальності та арешт судді Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка.
Голова Верховного Суду Ярослав Романюк поінформував, що суддя Чернушенко підозрюється в отриманні матеріальної вигоди за розгляд справ на користь певних осіб, втручання в роботу електронної системи документообігу суду.
Під час обговорення більшість депутатів висловилися за притягнення судді Чернушенка до кримінальної відповідальності. Володимир Ар’єв (фракція БПП) стверджував, що в Апеляційному суді рішення ухвалювалися часто «на замовлення», корупція процвітала. Єгор Соболєв («Самопоміч») звернувся до представників Генпрокуратури з вимогою реагувати і на інші випадки корупції в судовій системі. «Система правосуддя побудована так, щоб збирати мільйонні хабарі і продовжує їх збирати, — сказав Соболєв. — Наступне завдання — через зміни до Конституції оновити всі суди». Антон Геращенко («Народний фронт») також закликав продовжити очищення «суддівського фронту». «Якщо судді не зрозуміли після Майдану, що більше не буде кругової поруки, то тепер вони це зрозуміють», — сказав парламентарій. Андрій Лозовий (Радикальна партія) стверджував, що в Україні практично всі судді корумповані, а «правосуддя перетворилося в кривосуддя». Водночас Дмитро Шпенов («Опозиційний блок») назвав звинувачення на адресу Чернушенка необгрутованими і заявив, що фракція не голосуватиме за подання про його арешт. А деякі народні депутати цікавилися: де ж зараз суддя Чернушенко? Чи вже потрібно оголошувати його в міжнародний розшук?
Утім 276 голосами парламент підтримав подання про притягнення до кримінальної відповідальності та 273 голосами — арешт судді Антона Чернушенка.
Верховна Рада також 260 голосами надала згоду на затримання та арешт судді господарського суду Одеської області Павла Меденцева, підтримавши відповідне подання голови Верховного Суду. За словами голови ВСУ Ярослава Романюка, суддя Меденцев звинувачується в отриманні хабара в особливо великих розмірах. Однак на сьогодні він сховався і перебуває у розшуку.
Народні депутати під час виступів знову наголошували на потребі кардинальної реформи судової системи, а не «чистки» кількох суддів. Юрій Тимошенко («Народний фронт») заявив, що треба змінити і оновити весь суддівський корпус. «Легше навчити молодого суддю працювати, аніж відучити старого красти», — сказав депутат. Олексій Гончаренко (БПП) закликав вирішувати проблему комплексно, через внесення змін до Конституції про скасування суддівської недоторканності. Сергій Власенко («Батьківщина») звернув увагу на те, що всі судді, щодо яких парламент ще раніше надав згоду на арешт, зараз на волі, без браслетів, а деякі навіть продовжують вершити правосуддя. І загалом, за нинішній рік внесено лише п’ять подань про притягнення до відповідальності суддів.
Після розгляду цього питання лідер Радикальної партії Олег Ляшко почав вимагати поставити на розгляд законопроекти стосовно врегулювання функціонування касових апаратів. Адже з 1 липня набула чинності норма, відповідно до якої всі малі та середні підприємці мають встановити касовий апарат, інакше — великі штрафи. Тож зранку під стінами парламенту підприємці мітингували з вимогами скасувати цю норму.
Глава парламенту В. Гройсман повідомив, що доручив профільному комітету опрацювати законопроекти, які врегульовують це питання. Народні депутати оточили парламентську трибуну. Відбулася нарада керівників фракцій коаліції та голови профільного комітету. Зрештою, лідери фракцій коаліції домовилися, що законопроекти №1718 і №1088 про скасування касових апаратів будуть доопрацьовані на засіданні Комітету з питань податкової та митної політики за участю представників уряду, і їх буде розглянуто на пленарному засіданні в середу.
