Найрезонанснішою економічною новиною минулого тижня можна вважати призупинення Україною імпорту російського газу. Нас не влаштовує запропонована Москвою ціна в понад 247 доларів за 1000 кубометрів. У РФ заявили, що в третьому кварталі її перегляду Києву очікувати не варто. Якщо вона зміниться — хіба що в четвертому. Втім, голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв запевнив, що Україна спокійно обходиться без російського газу, як і минулого літа. Є й інша причина відмови: «Нафтогаз» заявив, що не зможе самотужки профінансувати закачування газу до підземних сховищ. Майже півроку Національна акціонерна компанія веде переговори з міжнародними структурами про надання Україні кредиту в сумі близько 1,5 мільярда євро на закупівлю і закачування блакитного палива для проходження опалювального періоду в 2015—2016 роках. Нинішнього тижня мають відбутися чергові перемовини стосовно фінансування, повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин.
А в хліборобів набирають обертів жнива та почався новий маркетинговий рік. Відповідно, підбито підсумки експорту зернових у попередньому сезоні. Міністр агрополітики Олексій Павленко оприлюднив такі дані: вивезли рекордну для України кількість — «34,8 млн. тонн зерна... Цей показник перевищив торішній на 1,6 мільйона...» За прогнозами міністерства, аграрії зберуть 60 мільйонів тонн збіжжя. У цьому разі експорт може сягнути й 37 млн. Здавалося б, на вітчизняних нивах усе до ладу, якби не падіння цін на сировинні товари в світі. Зокрема, на сталь та зернові. Виходить, за кількістю ми експортуємо дедалі більше, але не завжди це призводить до зростання валютної виручки. Швидше навпаки, додаткова пропозиція хлібних культур з України знижує ціни на міжнародних ринках.
Тим часом Нацбанк оприлюднив черговий інфляційний звіт. Це своєрідне бачення Комітету з монетарної політики НБУ щодо поточного та майбутнього стану нашої економіки. Цікаво, що затягування процесу реструктуризації зовнішніх боргів ставиться в дослідженні врівень з ескалацією воєнних дій на сході країни. З неприємного: за прогнозами, державний та гарантований борг України в нинішньому році продовжить зростати й сягне 95% ВВП.
А Верховна Рада минулого тижня прийняла законопроект про реструктуризацію валютних кредитів. Тим, хто брав такі позички й не розрахувався, банки мають конвертувати ці гроші за курсом на день оформлення кредиту. При реструктуризації курсову різницю пропонується списувати на збитки банків і не підвищувати процентну ставку за користування коштами. Тож окремі громадяни, які ніколи не брали валютних кредитів, уже радіють за своїх співвітчизників, не замислюючись, що тягар перерахунку вдарить не тільки по банківській системі, а й ляже на державу в цілому, тобто на кожного з нас.
Ось і Нацбанк застерігає, що такий крок матиме руйнівний характер для фінансової системи. Адже законопроектом пропонується зобов’язати банки конвертувати всі споживчі кредити в іноземній валюті за курсом на момент підписання договору (приблизно 5,05 грн./дол.). Під загрозу буде поставлено не тільки стабільність банківської системи, а й добробут усіх громадян. Підраховано, якщо кредити, надані фізичним особам-резидентам в іноземній валюті, конвертувати в гривню за курсом 5,05 грн./дол., то банківська система зазнає збитків у сумі майже 100 млрд. грн.
Реалізація зазначених положень призведе до необхідності негайної капіталізації банківської системи, в тому числі, державою через рефінансування — а це додаткове суттєве навантаження на держбюджет. Такі нововведення спричинять масове віднесення банків до категорії неплатоспроможних, збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Міністр фінансів Наталія Яресько назвала ухвалення законопроекту про реструктуризацію валютних кредитів «викликом справедливості в Україні». Мовляв, «чомусь депутати вирішили подбати про інтереси лише зовсім невеликої частини позичальників, які взяли валютні кредити...»
Підсумовувала Галина КВІТКА.
