Уперше у Пісках довелось побувати, коли їх визволяли від терористів бійці 93-ї бригади разом із добровольчими батальйонами. Було це 24 липня минулого року. Тоді селище стояло ще ціле і гарне. На центральній площі біля Будинку культури і майже збудованої церкви стояв стенд, дошка пошани, на якій був напис «Піски — найбільш екологічне селище Донецької області».

А 6 липня 2015 року...
...Стенда вже немає. Клуб розбитий вщент. Церква теж пошкоджена так, що будувати її потрібно заново. Гірко дивитись на творіння людських рук, зруйновані іншими людьми. Жили собі, зводили церкви і планували майбутнє...
У селищі і зараз є бійці 93-ї бригади. Звісно, вони самі себе не обстрілюють. Військовик Олег розповідає, що всю ніч працювали ворожі снайпери з калібру 12,7 мм і 7,62 мм. «Але ми вже навчені, втрат немає». Також Піски обстрілюють танки терористів.
А у напівзруйнованій церкві бійці все ж зробили капличку, щоб молитися за мир. Воїн «Циган» каже, що кожен молиться по-своєму, особливо під обстрілами.
Біля одного будинку на вулиці стоїть буржуйка. Місцева мешканка Олена готує вареники. Якийсь чоловік сидить поруч і постійно курить. Показує курей, яких тримає у темному підвалі будинку в металевій клітці. Кури живуть у темниці. Так люди зберігають їм життя. Жінка розповідає, що у їхньому кварталі зараз мешкає четверо осіб. Загалом у Пісках, за її підрахунками, — 20 чоловік і багато собак. А у мирний час населення селища становило до 5 тисяч.
Олена каже, що українські солдати діляться хлібом і водою, іншими харчами. «Всього вистачає, тільки миру нема», — схлипує жінка. Вона була поранена, у Пісках живе не постійно. Прихистили друзі у Нетайловому. А сюди постійно повертається, бо не може без рідних стін. «Приїду, погладжу — і легше стає». Мама, брат і діти мешкають у Донецьку. Та дуже нелегко туди потрапити. Владі потрібно впорядкувати пропускну систему.

 

Олена готує вареники біля свого будинку.

 

Солдати 93-ї бригади Олег та «Циган».

 

Будинок культури у Пісках.

 

Дорога на Піски.

Фото автора.

Р. S. У Пісках я був 6 липня опівдні. А за ранковим (7 липня) повідомленням прес-центру АТО, 6 липня, після відносного затишшя, проросійські бандформування помітно активізувалися по всій лінії розмежування з 18-ї по 24-ту годину. За цей час вони 26 разів обстріляли позиції сил АТО. З них 4 рази — з використанням 120-міліметрових мінометів, що заборонені Мінськими домовленостями.
Так, бойовики вдарили о 20.20 та протягом 30 хвилин обстрілювали мінами позиції сил АТО в районі Троїцького, що на Донеччині. З 22.30 сорок хвилин тривав обстріл у районі Пісків. На Луганщині о 21.35 злочинці обстріляли українських військових поблизу Щастя, а рівно о 22.00 — позиції сил АТО поблизу Новотроїцького, що на маріупольському напрямку.
З 17.50 до 19.30 поблизу Богданівки, що на маріупольському напрямку, українські військові успішно відбили напад сепаратистів.
Проросійські НЗФ провокували українських військових на вогонь у відповідь, обстрілюючи наші позиції зі стрілецької зброї. У Луганській області це відбулося в районі Кримського, Щастя, Станиці Луганської, Золотого. На Донеччині — поблизу Верхньоторецького, Пісків, Мар’їнки, Опитного тощо. На луганському та маріупольському напрямках зафіксовано 7 прольотів ворожих безпілотників.
7 липня бойовики розпочали добу обстрілом зі 120-міліметрових мінометів позицій сил АТО поблизу Новгородського та Павлополя, що на Донеччині. До того ж під Павлополем о 4.10 бойовики застосували танк. Турбуючий вогонь зі стрілецької зброї з боку злочинців вівся в напрямку Мар’їнки, Луганського, Опитного, що на донецькому напрямку.
Укотре наголошуємо: Збройні Сили України суворо дотримуються Мінських домовленостей! Ситуація в зоні проведення АТО перебуває під контролем українських військових.