Завтра в місті Сребрениця відзначатимуть двадцяту річницю масового вбивства боснійських мусульман. У ті дні 1995 року армія боснійських сербів увірвалася до міста, незважаючи на присутність там миротворців ООН та визначення цього регіону Організацією Об’єднаних Націй як «безпечної зони». Кожного затриманого тоді чоловіка чи хлопця було розстріляно. Кількість жертв становила 8 тисяч осіб.
Напередодні сумної дати Рада Безпеки ООН намагалася затвердити резолюцію, яка визнає геноцидом масове вбивство боснійських мусульман. Вето на неї наклала Росія. 10 країн-членів проголосували «за», ще чотири — утрималися. Деякі країни, як Великобританія та США, були в шоці від такого рішення представника Москви. Постпред Сполучених Штатів при ООН Саманта Пауер не повірила в те, що таке можливо. «Я була 24-річним репортером у Сараєво, коли боснійські серби вчинили рейд до Сребрениці, — згадує вона. — Через кілька днів після того, як місто, що вважалося безпечною зоною, впало, колеги передали мені перші повідомлення про масові вбивства. Усе, що я змогла відповісти, було: «Ні». Таким само словом Саманта Пауер відреагувала й на вето постпреда РФ Віталія Чуркіна: «Ні». «Ухвалення в теперішньому вигляді резолюції Ради Безпеки ООН стало б абсолютно контрпродуктивним кроком, загострило б ситуацію в регіоні», — пояснив пан Чуркін.
Поки в ООН вирують пристрасті з приводу заблокованої резолюції, тисячі боснійців йдуть триденним маршем, присвяченим жертвам масової різанини. Вони вирушили з міста Зворник, у зворотному порядку повторюючи шлях, яким 20 років тому пройшли втікачі від військових загонів боснійських сербів.
