В Інституті законодавства Верховної Ради України відбулась щорічна науково-практична конференція, присвячена Дню Конституції України. Участь у заході взяли представники апарату Верховної Ради України, адміністрації Президента України, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, провідні науковці.
У форматі широкого науково-експертного обговорення учасники обмінялися думками щодо актуальних проблем конституційної модернізації країни, значення Конституції як системоутворюючої та нормативної моделі конституційного ладу, фактора стабільності суспільно-державного життя, процесу та напрямів оновлення Основного Закону.
Відкриваючи конференцію, директор Інституту законодавства член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко відзначив важливість конференції як майданчика для фахового наукового обговорення процесу та перспектив конституційної реформи. Як член Конституційної комісії промовець наголосив на її високій суспільній відповідальності в процесі напрацювання узгоджених пропозицій щодо проекту змін до Основного Закону. Підготовка таких пропозицій на засадах залучення широкого представництва різних політичних сил, громадськості, вітчизняного та міжнародного експертного середовища має стати запорукою досягнення громадського та політичного консенсусу в Україні. Серед основних векторів розробки конституційних змін О. Копиленко назвав такі, як посилення гарантій прав і свобод людини і громадянина, організацію системи державної влади в контексті децентралізації та розвитку місцевого самоврядування, реформування судової системи.
На конституційній модернізації України у форматі чіткого окреслення конституційних ідей та системного підходу при підготовці змін до Конституції наголосив Постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України, академік НАПрН України Анатолій Селіванов. Нинішній етап конституційного процесу він визначив як модернізаційний, головною метою якого має стати визнання та об’єднання фахівців та громадськості навколо основних конституційних цінностей, досягнення загальносуспільного розуміння конституційно-правової мети, в основі якої встановлення гарантій балансу державної влади має виходити з реальності установчої функції народу, легітимації ним влади в Україні.
Керівник Головного департаменту правової політики адміністрації Президента України Костянтин Красовський поінформував про роботу трьох робочих груп з підготовки проекту змін до Конституції України та зосередив увагу на основних напрацюваннях робочої групи з питань реформи системи правосуддя. Промовець повідомив, що загальні результати на-
працювань буде доведено до широкого загалу на початку липня. Окремо наголошувалося на таких новелах, які пропонуються згаданою робочою групою: віднесення до розділу «Правосуддя» питань прокуратури та адвокатури, визначення вимог до кандидата на посаду судді Конституцією, зміни щодо вікового цензу судді, запровадження інституту функціонального суддівського імунітету, інституту конституційної скарги. Дискусійним залишається питання щодо місця в системі судоустрою вищих спеціалізованих судів тощо.
Керівник Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України, професор Василь Борденюк зауважив, що Конституція України не вичерпала свого законотворчого потенціалу та створює передумови для конституційної реформи, які можна проводити на її основі. Є закони, які потребують фахової перевірки на відповідність Конституції, однак ця робота належно не здійснюється. Особливу увагу було приділено проблемам децентралізації державної влади та розвитку місцевого самоврядування в контексті конституційних змін.
Під час дискусії учасники обмінялися думками стосовно низки важливих питань, зокрема щодо необхідності поваги та шани до Основного Закону України, аналізу сучасного стану та перспектив конституційної реформи, визначення місця Президента України в системі поділу влади, підходів до вдосконалення статусу народного депутата України, функції правосуддя та системи виконання судових рішень. Висловлювалися пропозиції та рекомендації щодо можливих конституційних змін, а також підготовки суспільства до їх сприйняття.
Інститут законодавства Верховної Ради України.
