Відбувся круглий стіл, на якому йшлося про реформування Конституції. Заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд вважає, що робота в групах Конституційної комісії не пішла на користь пришвидшенню процесу.
Також парламентарій наголосила на недоцільності скасування депутатської недоторканності. На її думку, народні обранці стали жертвою своїх передвиборних обіцянок. Чому ж неможливе втілення цього положення в життя? Бо це питання, на думку О. Сироїд, напряму залежить від якості судової та правоохоронної системи, а в нас поки що немає ні однієї, ні іншої, а те, що є — «залежне і безвідповідальне». Скасувавши недоторканність, ми заганяємо парламент у пастку ручного управління.
Народний депутат також бачить загрози для ефективної діяльності виконавчої влади. Відповідно до Конституції, виконавчу владу здійснює Кабінет Міністрів, але, де-факто, він буде неспроможний це робити, бо не зможе дотягнутися до місцевого рівня.
Заступник Голови Верховної Ради вважає: поки що не доводиться говорити й про покращення правосуддя, бо замість того, щоб зробити суд доступнішим для людини, пропонується «зацементувати» чотириланкову судову систему, яка довела свою неефективність та корумпованість.
Керівник соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко звернув увагу на те, що громадяни поки що не дуже розуміють, про які зміни до Конституції йдеться, бо навіть не знають положень чинного Основного Закону. Соціолог каже: якщо підсумовувати громадську думку з приводу удосконалення Основного Закону, то можна виділити такі основні позиції: більшість співвітчизників підтримують процес децентралізації, виступають проти звуження прав і свобод громадян, вважають, що розділи про правосуддя та прокуратуру потребують докорінних змін.
Учасники круглого столу загалом були єдині в думці, що коли запропоновані зміни до Конституції не доопрацювати, то в парламенті буде дуже важко знайти 300 голосів на їх підтримку.
Цифра
За соціологічним дослідженням Центру Разумкова, 51,6 відсотка громадян вважають, що в Україні потрібно зберегти парламентсько-президентську форму правління, 37,9 — хотіли би це змінити та 10,5 відсотка не визначилися в цьому питанні.
