Минулого тижня телебачення шокувало новинами про Грецію. На голубих екранах з’являлися стурбовані обличчя жителів Еллади, які вистоювали довгі черги до банкоматів у намаганні зняти запроваджений всередині країни добовий ліміт у шістдесят євро. Серед іншого розповідалося, що в рамках контролю за рухом капіталу в державі греки буцімто більше не мають можливості використовувати свої платіжні карти під час відпочинку за кордоном, бо це вважається «експортом валюти».
Багато хто зі співвітчизників, бачачи по ТБ черги до банкоматів, приміряв цей сюртучок на себе. Як і в нас, дефіцит бюджету там покривався переважно за рахунок зовнішніх запозичень. Різниця лише в розмірах кредитної голки. Афіни, зважаючи на те, що Греція — член Євросоюзу, «підсіли» на велику і встигли напозичати астрономічну суму в понад 320 мільярдів євро. Києву таких грошей, звісно, ніхто не пропонує. Але ми з усіх сил намагаємося виконати умови кредиторів, щоб отримати черговий транш від МВФ у розмірі 1,7 мільярда євро. А загалом валовий зовнішній борг України, за даними Нацбанку, на початок квітня становив 126 мільярдів доларів. Але нам вистачило, щоб опинитися на межі дефолту. Греки, як відомо, перейшли цей Рубікон, і один з варіантів для них, який пропонує ЄС, аби залагодити питання і сподіватися на подальші фінансові вливання, — створення особливого приватизаційного фонду грецьких активів на суму до 50 мільярдів євро, які можуть бути розпродані в разі неплатоспроможності Греції. Навряд чи міжнародні позичальники витягатимуть Україну із боргової ями так завзято і надаватимуть такі кредитні преференції, як і для жителів Еллади. Але й у нас знайдеться, чим розплатитися за позички. Знайдуться і державні підприємства, і головна наша цінність — земля. Рятує Україну поки що лише наявність друкарського верстата і хай чи найнестабільнішої у світі, але своєї національної грошової одиниці. А економіка Греції прив’язана до євро. Тож там не можуть включити верстат, щоб забезпечити виплати бюджетникам чи пенсіонерам, не можуть «підгодувати» готівкою банки тощо.
Оцінюючи негативний розвиток ситуації з Афінами, заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб заспокоїв: мовляв, на відміну від Греції в України є можливість використовувати обмінний курс як механізм макроекономічної корекції. Греція як член Єврозони була позбавлена можливості використовувати курсові механізми, а внутрішня девальвація не дала результату. А ось Київ може використовувати всі ці механізми.
Він наголосив, що на сьогодні це жодним чином не може вплинути на стабільність української економіки, адже прямих економічних наслідків для нашої країни грецька криза не матиме. Проблема Греції, буцімто, полягає в тому, що вона втратила підтримку своїх основних кредиторів та не має альтернативних джерел фінансування. На відміну від Греції відносини України із зовнішніми кредиторами складаються досить успішно. Програми допомоги тривають, і всі бачать позитивні заяви від наших міжнародних позикодавців. Адже Україна, і Національний банк зокрема, виконують усі вимоги, передбачені угодами з надання фінансової допомоги.
Звісно, багатьом українцям, окрім позитивних заяв, хотілося б помітити позитивні зміни в нашому житті. Адже кожній третій родині країни доводиться економити на харчуванні.
Та на офіційному рівні продовжують свято вірити, що шлях позичання — єдино правильний. У спільному прес-релізі Міністерства фінансів України та Спеціального комітету кредиторів ідеться про те, що перемовини стосовно реструктуризації зовнішніх боргів нашої держави продовжаться завтра у Вашингтоні. Як очікується, участь у дискусії візьме міністр фінансів України Наталія Яресько. Сторони підтвердили, що мають спільну мету — завершити боргову операцію України якомога скоріше.
Утім, у липні підтримка МВФ — черговий транш у 1,7 мільярда доларів — нам уже не світить, та уряд не втрачає надії отримати ці кошти в серпні.
А «для подальшого прогресу у взаємовідносинах з МВФ, Світовим банком, а також для отримання позик від Японії та Німеччини», повідомила Наталія Яресько, Верховна Рада має ухвалити «чотири дуже важливі прогресивні законопроекти, які допоможуть захистити заощадження громадян, оздоровити нашу економіку, енергетику і владу... Ці чотири закони... відкривають Україні доступ до фінансування в обсязі 3,2 мільярда доларів...» На своїй сторінці у «Фейсбуці» вона закликала народних депутатів «передусім ухвалити ці законопроекти вже 14 липня — щойно розпочнеться пленарний тиждень».
Підсумовувала Галина КВІТКА.
Мал. Олександра МОНАСТИРСЬКОГО.
