На тлі загального страйку працівників бюджетної сфери й масових протестів молоді та пенсіонерів біля парламенту (на знімку) і штаб-квартири партії СІРІЗА грецькі депутати обговорили й прийняли чотири законопроекти про економічні та пенсійні реформи.

Демонстранти вимагали від прем’єра, парламенту й уряду виконання волі народу, висловленої на референдумі 5 липня. Тоді понад 60 відсотків греків прислухалися до заклику Алексіса Ципраса, проголосувавши проти укладання нового договору з кредиторами про одержання фінансової допомоги. На площі перед парламентом дійшло до сутичок з поліцією, яку закидали камінням і пляшками із запальною сумішшю. Для наведення порядку поліцейським довелося застосувати сльозогінний газ і кийки. Майже сто людей було затримано.
Спекотно було й у будівлі парламенту, де в ніч із середи на четвер відбувалося обговорення за-пропонованих реформ. З великою натяжкою це можна назвати дискусією. У залі кілька годин тривала перепалка супротивників і прихильників укладання непомірно важкої для країни угоди. Один із депутатів із гнівними обвинуваченнями порвав на клапті законопроект і кинув його убік Ципраса. А його найближчий соратник по партії екс-міністр фінансів Янніс Варуфакіс порівняв плани реформ із репараціями, які виплачувала Німеччина за Першу світову війну.
Стало зрозуміло, що в самій СІРІЗА стався розкол щодо реформ і договору із кредиторами на їхніх жорстких умовах. Це показало й голосування, що проходило вночі в четвер. За проведення нових реформ проголосувало 229 депутатів, проти — 64, утрималося — 6. Серед тих, хто голосував проти й утримався, переважно, «сірізавці». Не підтримали прем’єра кілька міністрів і заступників міністрів з його уряду, а також голова парламенту Зої Константопулу. «Борги були створені колишніми урядами за допомогою незаконних договорів і хабарів. А тепер вони використовуються як інструмент поневолення людей тоталітарними силами», — заявила Константопулу. Почувши про підсумки голосування, юрба перед парламентом обурилася з новою силою. Люди не згодні й далі затягувати паски заради присутності Греції у фінансовій єврозоні.
Сум’яття в уми греків і європейців несподівано внесла й доповідь МВФ, виголошена на початку тижня. У ній висловлюються сумніви в тому, що нова угода із Грецією вирішить її фінансові проблеми й дозволить  повернути кредити. Оскільки реформи, які Греція пообіцяла провести в обмін на отримання фінансової допомоги, нереалістичні. МВФ вважає, що в найближчі два роки зовнішній борг Греції вдвічі перевищить ВВП країни, а очікуваний підйом економіки немислимий. Експерти фонду пропонують запровадити 30-річний пільговий період на обслуговування Грецією свого боргу, включаючи нові кредити, а також збільшення строків погашення позик. МВФ готовий піти й на часткове списання грецьких боргів, але проти цього інші кредитори Греції — Європейська комісія і Європейський центральний банк. Міжнародний валютний фонд ясно натякнув, що коли ці пропозиції не будуть прийняті, то він вийде з договору з надання фінансової допомоги Афінам.
Проти фінансування третього рятувального плану для Греції уже виступили Велика Британія, Данія і Швеція. План порятунку Греції вчора міністри країн єврозони обговорили під час екстреної телефонної конференції. Але віце-голова Єврокомісії і єврокомісар з питань євро та соціального діалогу Валдіс Домбровскіс заявив, що не тільки країни валютної зони, а й усі члени ЄС повинні стати гарантами надання Греції негайної та короткострокової позики. Він пояснив, що «найкращий варіант для видачі швидкого траншу Афінам — кошти Європейського фонду фінансової стабільності. Це інструмент, який забезпечить фінансову участь усіх 28 країн ЄС у наданні допомоги Греції. У ньому перебувають фінансові кошти із спільного європейського бюджету».

Фото Xіnhua/Укрінформ.