У Вінниці презентували короткометражну стрічку про екіпаж 95-ї аеромобільної бригади «Я — не Герой». Глядачі у кінозалі не стримували сліз.
— Ідею відтворити картини АТО виношувала з початку бойових дій на сході, — каже автор фільму журналіст Вінницької державної телерадіокомпанії Юлія Бурнацева. — Не про війну хотілося знімати, а про тих, хто її намагається зупинити.
Під час підготовки одного з сюжетів для новин пані Юлія познайомилася з десантником 95-ї бригади Владиславом Кузнецовим, який разом зі своїми побратимами став героєм майбутньої стрічки. Хлопці часто повторювали, мовляв, які вони герої, звідси і назва фільму.
19 липня для прем’єри обрали не випадково — у цей день 2014-го під час визволення Лисичанська Луганської області екіпаж втратив командира — старшого лейтенанта Максима Савченка із Сум, він першим вистрибнув з БТРа і потрапив під кулі. Після того через люк влетіла граната. Впала біля ніг Владислава Кузнецова. Завдяки його миттєвій реакції екіпаж залишився живий. Боєць викинув гранату, вона вибухнула у повітрі. 21-річному хлопцю відірвало кисть руки. Інші воїни зазнали поранення. Скривавлені, вони продовжили бій і таки визволили місто від бойовиків.
На знімку: директор Вінницької телерадіокомпанії Любов Коваленко (праворуч) після прем’єри фільму вітає журналістку Юлію Бурнацеву з творчим успіхом.
Вінниця.
Фото автора.
