Що заважає викладачам і студентам з Луганська перебратися до контрольованих владою міст?
У ректора Луганського державного медичного університету Ігоря Іоффе зібрано понад 20 заяв від професорсько-викладацького складу, які бажають виїхати з Луганська і працювати на території, підконтрольній українській владі. Але при цьому люди просять, щоб їм був зарахований стаж роботи на окупованій території. Крім викладачів, до ректора звертаються студенти 4-5 курсів, що залишилися в Луганську. Як заявляє керівник, вони «цілими групами хочуть вчитися на підконтрольній Україні території», але перед тим хотіли б мати гарантії, що їх тут приймуть. Річ у тім, що ні академічних довідок, ні інших документів в університеті їм не видають. Ігор Іоффе вважає, що профільне міністерство має піти на поступки для викладачів і студентів із зони АТО й розробити єдині правила. За його словами, кількість охочих переїхати значна. Тільки за годину йому зателефонували п’ятеро батьків, чиї діти закінчують 3—4 курси й готові продовжити навчання в інших українських вузах.
— Іноземні студенти теж телефонують. Кажуть, що готові приїхати, але документів на руках не мають. Вони залишилися в Луганську. А без них Єдина державна електронна база з питань освіти зарахування в українські виші не здійснює, — пояснює Ігор Іоффе. — Крім того, є проблеми з тим, що багато випускників шкіл з непідконтрольних територій хочуть вступити до нашого медуніверситету, але вони не здавали ЗНО.
Якщо буде вирішено певні проблеми, то на підконтрольну Україні територію з Луганська може приїхати велика кількість професорсько-викладацького складу. Клінічні кафедри ЛДМУ зараз готуються на базі лікувально-профілактичних установ міст Рубіжне, Сєверодонецьк, Лисичанськ, Кремінна й Старобільск. У Рубіжне, наприклад, уже приїхали 22 професори медичного університету. Однак дефіцит викладачів в евакуйованому виші зберігається.
Луганська область.
