З наближенням чергових місцевих виборів, які мають відбутися наприкінці жовтня, дедалі більшої актуальності набуває тема децентралізації та реформи місцевого самоврядування. Адже логіка підказує: формування нової представницької влади на місцях, тобто обрання місцевих рад, сільських, селищних та міських голів, мають відбуватися на новій основі, закладеній реформою.

Умовно точкою відліку реформи можна поставити схвалення урядом Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в квітні минулого року. І за рік, що минув, констатуємо певні зрушення в напрямку децентралізації. Причому такі, яких українська держава не знала за всі роки незалежності.
Перш за все треба відзначити внесення змін до Бюджетного та Податкового кодексів, прийнятих «під реформу», якими закладено реальні механізми децентралізації. У результаті в місцевих бюджетах збільшено об’єм фінансових ресурсів на 34 млрд. грн., або на 14,7% проти минулого року.
Якщо взяти за конкретний приклад Харківщину, то за перші п’ять місяців 2015 р. місцеві бюджети отримали 2,5 млрд. грн. доходів, без урахування трансфертів із державного бюджету. Порівняно з минулим роком надходження збільшилися на 1,5 млрд. грн.
Не менш важливим є Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Одна з головних проблем, що завжди ускладнювала регіональний розвиток, — дрібні громади з малою кількістю населення. Через це вони дуже обмежені в можливостях вирішувати питання розвитку територій і не здатні забезпечити комфортні умови для проживання.
Нині в Україні 12 тисяч територіальних громад, але понад половина з них — із населенням до трьох тисяч осіб. Майже в п’яти тисячах громад мешкає менше тисячі осіб і ще в понад тисячі — менше 500. У таких громадах немає можливості створити власні виконавчі органи, як це передбачає законодавство, бюджетні установи або комунальні підприємства.
Повертаючись до прикладу Харківщини, де нараховується майже півтисячі громад, після завершення процесу об’єднання їх буде 60—80.
Об’єднання громад дозволить створити самодостатні муніципалітети базового рівня — надійну основу для майбутньої європейської системи місцевого самоврядування, а, враховуючи можливості, які відкривають нові редакції Бюджетного та Податкового кодексів та ухвалення Закону «Про засади державної регіональної політики», перейти до середньострокового планування розвитку територій.
Але говорити про завершення певного етапу реформи можна буде лише після прийняття змін до Конституції та проведення місцевих виборів на новій правовій основі. Було б цілком доцільним саме в Основному Законі гарантувати місцевому самоврядуванню увесь обсяг повноважень, які забезпечать комплексний та сталий розвиток громад відповідно до вимог Європейської хартії місцевого самоврядування. У тому числі, за рахунок повноважень, на даний час закріплених за державними адміністраціями, оскільки органи місцевого самоврядування субрегіонального та регіонального рівнів матимуть власні виконавчі органи. Саме Конституція повинна захистити місцеве самоврядування від наслідків кардинальних змін у вітчизняній політиці.
Так само й новий закон про місцеві вибори має унеможливити політичні спекуляції навколо виборчого процесу. До чергових місцевих виборів у жовтні 2015 року залишилося не так багато часу, щоби зволікати з прийняттям цих важливих законопроектів. Оскільки суб’єктам виборчого процесу, перш за все кандидатам та виборчим комісіям, потрібен час, аби вивчити нові норми й пристосуватися до нових умов.
Після проведення місцевих виборів, напевне, треба буде подивитися, як працює новостворена система, виявити можливі недоліки, проаналізувати, які повноваження з отриманих громади здатні виконувати без проблем, а які, можливо, варто передати на вищі регіональні та субрегіональні рівні місцевого самоврядування. Проте й на це в нас дуже обмежений запас часу, всю реформу треба завершити за одну каденцію Верховної Ради.
Водночас варто зазначити: ефективність реформи прямо залежить від консолідації зусиль усіх рівнів і гілок влади з громадянським суспільством, місцевими елітами та міжнародними організаціями. Ця реформа — випробування на зрілість для нашого суспільства. Її успіх покаже, наскільки всі ми виросли в політичному сенсі, наскільки Україна готова рухатися вперед, у європейське майбутнє.

Сергій Чернов, президент Української асоціації районних та обласних рад, голова Харківської обласної ради.

Цитата

Голова Харківської обласної ради Сергій Чернов (на знімку): «Успіх такої складної, всеохоплюючої реформи, як децентралізація, багато в чому залежить від порозуміння між владою і громадськістю. Від того, яку позицію щодо реформи обійматиме влада на місцях і як впливатиме на громадську думку».

Фото надано прес-службою Харківської облради.