Світ уже другий рік спостерігає за сюжетом, який можна назвати «візит Путіна до Японії». У ньому, як у справді майстерно виписаному сценарії, є напруга і послаблення, несподівані повороти, нібито вихід на фінішну пряму — і знову повернення до старту.

Після візиту прем’єра Японії Шіндзо Абе до США та засідання у Мюнхені «Великої сімки», де він поділився із союзниками намірами таки зустрітися з Путіним заради розв’язання проблеми «північних територій», здавалось би, питання з візитом наближається до розв’язання. На початку липня Москву відвідав керівник секретаріату Ради безпеки Японії Шьотаро Ячі, а на днях з’явилася інформація про те, що до кінця серпня у Білокам’яну вирушить і міністр закордонних справ Фуміо Кішіда. Цей давно запланований візит, перший за останні три роки, за відсутність якого Москва не раз дорікала Токіо, і мав би означати, що організація візиту Путіна до Токіо вийшла на фінішну пряму.
Водночас Росія зробила кілька заохочувальних жестів убік Японії: після довгого відкладання почався безвізовий обмін туристами: японських — на Південні Курили, російських — на Хоккайдо, Москва навіть зняла заборону на постачання японської риби, яку запровадила ще з часів аварії на АЕС «Фукусіма», втім — тут мотивація лежить, мабуть, більше у площині санкцій, а не політики: білоруських лосося та креветок на всю Росію явно не вистачає. Токіо у сподіванні на плідні переговори теж намагався не «дражнити гусей». В японській столиці навіть відбувся традиційний турнір з самбо на кубок Путіна.
Та за завісою зближення Росія звично робила свої справи. На островах, питання щодо яких є головним у переговорах, почали з’являтися десанти російських чиновників, будуватися військові містечка. Тут уже боротьбою сумо-дзюдо-самбо очі не замилиш. А ще більше Токіо насторожило те, що в червні міністр оборони Сергій Шойгу віддав наказ пришвидшити темпи військового та соціального будівництва на південнокурильських островах.
«У японського уряду зростають побоювання щодо успіху багаторічних перемовин навколо спірних територій, оскільки Росія в останні роки тільки посилює над ними контроль, розвиваючи на островах інфраструктуру та проводячи там військові навчання», — резюмувало 21 липня агентство Kyodo. Тому «Токіо хоче переконатися, що перебуває з Москвою в одній площині обговорення проблеми спірних островів», перш ніж запросити президента Росії з офіційним візитом. Посилаючись на джерело в уряді, Kyodo стверджує: Японія вимагатиме від Росії дотримуватися у врегулюванні територіального     спору Іркутського договору від 2001 року,  коли Володимир Путін та тодішній прем’єр-міністр Японії Йошіро Морі домовилися пришвидшити процес переговорів і укласти договір «шляхом вирішення питання щодо приналежності островів Ітуруп, Кунашир, Шикотан та Хабомаі». Офіційний Токіо вимагає від Москви поважати цей договір, зокрема в частині, де йдеться про всі чотири острови, без будь-якого поділу їх на частини, стверджує Kyodo. Натомість в одному з нещодавніх інтерв’ю Путін згадав радянсько-японську декларацію від 1956 року, де йшлося про можливість передання Японії двох островів за умови підписання мирного договору, та й то зазначив, що сторони по-різному трактують ці положення.
Тож нині адміністрація Шіндзо Абе хоче мати певність, що в двох  країн схожі точки зору на обсяг та шляхи розв’язання цієї проблеми. А інакше — про що говорити під час візиту?

Токіо.