«Півроку роботи Верховної Ради України: чи є привід залишатися єврооптимістами?». Про це під час учорашньої дискусії в Українському кризовому медіа-центрі говорили представники дипломатичного корпусу, урядовці, народні депутати та громадські активісти.
Голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський наголосив, що український парламент нині перебуває в центрі уваги Європи, і європейська спільнота дуже зацікавлена, щоб відбувся процес змін до Конституції. «Це базовий документ, в якому необхідно записати, які повноваження в усіх гілок влади і яким чином перенести повноваження з центру на локальний рівень», — зауважив представник ЄС. На його думку, Верховна Рада має посилити свою контрольну функцію за здійсненням реформ.
Я. Томбінський також повідомив, що сьогодні ЄС розпочне виплату чергового траншу фінансової допомоги Україні. «Однак головне, — наголосив він, — мати впевненість, що реформи — це не декларації, а невідворотність».
Надзвичайний Повноважний Посол Нідерландів в Україні Кейс Кломпенхаувер зазначив: «Якщо хочете змінити систему, треба змінити правила гри». Пан посол передав «комплімент» Верховній Раді, що вона так серйозно налаштована на реформи та зміну правил гри. Водночас дипломат відзначив, що в Україні ще багато песимізму в бізнес-спільноті у зв’язку з відсутністю чітких правил гри, складна ситуація у фінансовій системі. Також К. Кломпенхаувер підкреслив, що після зміни правил гри необхідно змінити всі інституції влади, а це складна робота. Серед позитивів на шляху реформ дипломат назвав створення Антикорупційного бюро. А головним завданням для уряду, на його погляд, має стати зростання довіри інвесторів.
Заступник посла Великобританії в Україні Мартін Дей підтримав думку, що зміни у процесі реформ потребують значного часу. До того ж він наголосив: важливо, щоб усі владні інститути — Президент, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, представники громадянського суспільства — мали чітке бачення реформ і змін. Адже, на його думку, багато людей ще не відчувають тих змін у законах, які вже прийнято.
Народні депутати України, котрі брали участь у дискусії, переконані, що, незважаючи на складну політичну та економічну ситуацію в державі приводи залишатися єврооптимістами таки є.
Зокрема, голова підкомітету з питань євроатлантичного співробітництва та євроінтеграції Комітету Верховної Ради у закордонних справах Світлана Заліщук висловила думку, що після ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС фактично повністю змінилася вся парадигма відносин з Євросоюзом. Усі члени ЄС, окрім чотирьох країн, уже ратифікували угоду чи вийшли на фінішний етап. За її словами, є розуміння з боку європейських країн ситуації в нашій державі і готовність допомагати. Однак лідерство має бути за Україною: якщо вона покаже світові результати реформ, отримає більше допомоги.
Секретар та голова підкомітету Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Олена Сотник відзначила, що під час сесії (січень—липень 2015 року) комітет розглянув 1600 законопроектів. Однак, на її погляд, намітилася досить тривожна тенденція: із розглянутих законопроектів 21 був визнаний таким, що не відповідає європейському законодавству. Однак більшість із цих законопроектів, зрештою, таки було ухвалено. На думку О. Сотник, роль Комітету з питань євроінтеграції має посилитися і він повинен отримати своєрідне право вето щодо законів, які не відповідають європейським критеріям. Вона також переконана, що в уряді необхідно мати віце-прем’єра з євроінтеграції та спеціальний державний орган, який відстежував би виконання всіма міністерствами Угоди про асоціацію.
Член Комітету Верховної Ради з питань економічної політики Вікторія Пташник наголосила, що дуже важливо доводити ідею та суть усіх євроінтеграційних законопроектів до людей. «Якщо не буде професійного обговорення і розуміння, можна вбити кожну гарну ідею», — сказала вона. Одним із кроків на шляху імплементації Угоди про асоціацію має стати ухвалення законів, спрямованих на відкриту і прозору роботу Антимонопольного комітету, всі рішення якого мають ухвалюватися публічно.
У представників виконавчої влади також вдосталь оптимізму щодо піврічної роботи Верховної Ради на шляху євроінтеграції. Заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька зауважила, що нині триває активна фаза гармонізації вітчизняного законодавства з європейським, зокрема щодо якості і безпеки продуктів. А заступник міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції Оксана Рейтер поінформувала про основні реформи транспортної галузі та поштового зв’язку, спрямовані на створення конкурентних та рівних умов доступу до ринків, лібералізацію міжнародних перевезень. Вона також повідомила, що в Україні не буде здійснюватися перехід на європейську «вузькоколійку», оскільки в різних європейських країнах, що вже входять до ЄС, також різні залізничні колії. Однак власникам авто доведеться проходити нові техогляди: нових авто раз на 5 років, старих — раз на 2—3 роки.
Під час заходу організатори презентували оновлену «дорожню карту євроінтеграційних реформ» громадської ініціативи «Сильніші разом!». Це своєрідний дороговказ для Верховної Ради з переліком ключових євроінтеграційних законів, прийняття яких є важливим для імплементації Угоди про асоціацію та зони вільної торгівлі. Дорожня карта охоплює реформи у чотирьох сферах: митниці, безпечності харчових продуктів, енергетиці та антимонопольному законодавстві.
