Бізнес — локомотив економіки країни, але коли його розганяють, женучись за надприбутками, забуваючи про людей, — завжди назріває соціальне напруження.
Людей труять, як тарганів. На місцевому рівні розв’язати проблему не вдається, бо діє мораторій на перевірки бізнесу до кінця 2016 року. Тому доводиться шукати правди бюрократичним способом: я звернувся до керівника Державної екологічної інспекції України з проханням дати згоду на позапланову перевірку товариства «Акріс Агро».
Що відбувається: є великий землевласник, який передусім дбає про свої інтереси. ТОВ «Акріс Агро» (я називаю речі своїми іменами) захищає свої посіви, розприскуючи гербіциди, але при цьому не дбає про інтереси і безпеку селян, які мають господарства по сусідству, та їхніх дітей. Про випадки отруєнь голосять жителі Великої Омеляни, Милостива, Дядьковичів, Великого Житина та й інших сіл Рівненського району. Є факти загибелі кролів і домашньої птиці, бджіл. Городина і плодові дерева теж отримали свою частку отрути. За такої кількості звернень у мене немає підстав не довіряти людям. Тим паче, я сам бачив ці незрозумілого салатового кольору дерева і кущі, городину, яка ніби вигоріла. Факти зібрано, направлено відповідні листи до прокуратури та інших контролюючих органів.
Крім того, за моїм підписом скеровано лист голові Держекоінспеції Андрію Заїці з проханням дати дозвіл і перевірити, як в агрофірмі застосовують, зберігають і транспортують пестициди та інші агрохімікати.
Звернутися до столичних інстанцій мене спонукало те, що в Україні з осені 2014-го діє запроваджений урядом мораторій на перевірки діяльності всіх суб’єктів підприємницької діяльності, крім перевірок, що проводить Держфінінспекція та Державна фіскальна служба. Перевірки можуть здійснюватися лише з дозволу уряду або на прохання самої компанії.
Михайло КИРИЛЛОВ, голова Рівненської обласної ради.
