Внесення змін до Конституції уникнути все одно не вдалося б. На цьому під час форуму «Підсумки роботи другої сесії Верховної Ради восьмого скликання» наголосив заступник міністра регіонального розвитку та житлово-комунального господарства В’ячеслав Негода. Тому, за його словами, одним з перших рішень новоутвореного уряду було схвалення концепції реформування місцевого само-врядування та територіальної організації влади. Ці зміни, які згодом стали називати «децентралізацією», визначалися ключовими, адже без них неможливо створити ефективну систему організації влади на місцевому рівні. І саме внесення змін до Основного Закону є важливим етапом цієї реформи.
Однак попередній парламент так і не зумів ухвалити ці зміни. «Те, що депутати нинішнього скликання ухвалили відповідне рішення, наше міністерство вважає надзвичайно важливим кроком у діяльності Верховної Ради, — наголосив В. Негода. — Сподіваємося, восени рішення приймуть у цілому, і це дасть можливість продовжити проведення системної реформи».
При цьому урядовець наголосив, що вже нині зроблено кроки до бюджетної децентралізації та триває процес добровільного об’єднання територіальних громад. Це дуже важливі, але поки що «напівкроки», які знайдуть своє продовження в системній реформі, сподівається він. Зокрема, проекти перспективних планів територіальних громад уже схвалено двома десятками обласних рад і нині уряд розглядає їх для затвердження. «Ми утворили регіональні офіси реформ, які нам надзвичайно допомагають, і сподіваємося, що процес не зупиниться, а рухатиметься далі», — сказав він.
Під час форуму.
Водночас заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд такого оптимізму не поділяє. Зокрема, вона звернула увагу учасників форуму на положення про префектів, яке пропонується прописати в Конституції. Ці держслужбовці мали б виконувати скорочені повноваження голів місцевих держадміністрацій. Їх кандидатури, очікується, подаватиме Кабмін, а затверджуватиме Президент. Однак, за її словами, нині адміністрація Президента наполягає, щоб у законі про держслужбу було записано положення, згідно з яким конкурсна комісія з добору префектів формувалася при адміністрації глави держави. «Це і до незалежності, і до децентралізації, і до того, кому підпорядковуватимуться префекти», — наголосила О. Сироїд. Разом з тим заступник глави парламенту зазначила, що у пропонованих змінах до Конституції, які стосуються децентралізації, є багато хороших ідей, які добросовісно виписували експерти. Щоправда, потім до цих напрацювань було внесено поправки, які змінюють децентралізацію на централізацію. При цьому положення, які передбачають централізацію, почнуть працювати одразу після ухвалення змін, а ті, що передбачають децентралізацію — через два роки.
На думку О. Сироїд, саме завдяки тому, що зміни до Основного Закону стосувалися особливого порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, їх вдалося так швидко направити до Конституційного Суду. Однак, застерігає вона, нам з мовчазної згоди світової спільноти пропонується утворити на території нашої країни друге Придністров’я. «Це треба усвідомлювати», — сказала заступник глави парламенту та додала: «Якщо суспільство цього хоче, я голосуватиму за такі зміни».
Жоден Президент не може взяти на себе зобов’язання прописувати в міжнародних угодах зміни в Конституції, наголосив у своєму виступі голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. На його думку, після того, як Конституційний Суд надасть висновки стосовно змін до Основного Закону, в парламенті варто організувати роботу із доопрацювання цього документа.
Народний депутат Вікторія Пташник, котра є членом Конституційної комісії, висловила думку, що в питанні внесення змін до Основного Закону все-таки не вистачило професійної дискусії. «Я спостерігала на засіданнях робочих груп дуже фахову і професійну дискусію, — сказала парламентарій. — Для мене було важливо усвідомити значення кожного слова, яке ми вносимо в Конституцію». При цьому вона зауважила, що всі конституціоналісти говорили про певні недоліки, які містить документ, але вони так само казали, що проект однозначно потрібно направляти на висновок до Конституційного Суду, щоб нарешті розпочати процес змін.
Член Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя Олександр Черненко, коментуючи ухвалений Верховною Радою закон про місцеві вибори, зазначив, що про його недоліки ми зможемо говорити після того, як відбудеться народне волевиявлення. Водночас, вважає він, нині важливо зосередитися на тому, щоб розтлумачити представникам виборчих комісій і самим виборцям специфіку виборчої процедури. Він також вважає, що парламент має невідкладно братися до закону про парламентські вибори. «Нам треба готуватися до парламентських виборів. Не варто реформу цього законодавства переносити на 2017 рік. Нею уже треба зайнятися, врахувавши всі проблеми, які виникли під час роботи над законом про місцеві вибори», — переконаний парламентарій.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
