Минулого тижня у засобах масової інформації активно обговорювали перспективи надання Україні чергового кредиту від Міжнародного валютного фонду. Нагадаємо, уряд сподівається на позитивне рішення, адже попередні умови МВФ виконано. Зокрема, прийнято закони про удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, про скасування мораторію на примусову реалізацію майна підприємств-боржників «Нафтогазу України», а також про підвищення ефективності роботи Антикорупційного бюро. Офіційне схвалення радою директорів фонду рятівної для нашої держави позички в 1,7 мільярда доларів очікується 31 липня. Хоча заява Петра Порошенка, мовляв, МВФ вже підтримав виділення чергового траншу, стала доброю звісткою для вітчизняного валютного ринку. Як наголошують у Мінфіні, кошти планується направити на поповнення золотовалютних резервів. «У поєднані з реформами, що здійснюються урядом України, отримання нового траншу сприятиме подальшому відновленню економіки та зміцненню довіри до України і ззовні, і всередині країни», — зазначають у Міністерстві фінансів.


Тим часом на сайті НБУ минулого тижня з’явився Звіт про фінансовий стан Національного банку України. Так ось, зобов’язання перед МВФ на 1 липня 2015 року сягають 126 млрд. 280 млн. грн. А на початок року були 65 млрд. 615 млн. Виходить, що за півроку на «відновлення економіки та зміцнення довіри» вже пустили десятки мільярдів гривень. Тобто з початку року (якщо рахувати у національній валюті, а вона за цей час знецінилася з 16 гривень за долар до 22 гривень) борг перед МВФ збільшився майже вдвічі. Але покращення не спостерігається. Ощадбанк отримав у 1-му півріччі 2,8 млрд. грн. збитків. А падіння промислового виробництва у січні-червні порівняно з аналогічним періодом торік становить 20,5%. Який добробут у громадян, також ілюструють статистичні дані. В червні порівняно з травнем заборгованість із зарплати збільшилася на 5,8% — до 1,9 млрд. грн., а якщо брати з початку року, то на 45,1%. Найпомітніший зарплатний спад спостерігається у промисловості — майже 1,4 млрд. А якщо брати по регіонах, то найбільші борги у Луганській області — 451,4 млн. грн., у Донецькій — 422,6 млн., Харківській — 162,4 млн., Київській — 128,5 млн. грн.


Тож у людини, яка ознайомилася з наведеними вище офіційними даними, виникає запитання: за рахунок чого Україна зможе розрахуватися хоча б за кредити, взяті нинішньою владою? Адже позички беремо, а кардинальних змін на шляху до економічного зростання не спостерігається.


А віддавати грошей кредиторам, як видно, доведеться дедалі більше. Ось і минулого тижня Україна виплатила чергові 120 мільйонів доларів відсотків за зовнішнім боргом. І в такий спосіб уникнула технічного дефолту. А чергове погашення єврооблігацій у сумі 500 млн. дол. очікує нас уже у вересні. І чи не чекає Україну варіант з Грецією, де як гарантії повернення позичок виступає державне майно, сказати важко.
Але в морі песимізму є і оптимістичні прогнози. Минулого тижня світові ціни на нафту знову опустилися нижче 55 доларів за барель. Це дає змогу принаймні сподіватися, що бензин та солярка на вітчизняних заправках не дорожчатимуть. Серед причин здешевлення чорного золота — угода про зняття з Ірану ухвалених свого часу санкцій з боку Ради безпеки ООН, США та Євросоюзу. Тож згадана азійська країна незабаром може посилити свої позиції одного з найбільших світових експортерів нафти.


Підсумовувала Галина КВІТКА.