Херсон опинився серед лідерів за рівнем атмосферного забруднення
«Екологічно чиста» катастрофа
Щойно заїжджаєш на Херсонщину — і бачиш уздовж доріг таблички із гордовитим написом «Екологічно чиста область». Наче воно й так — переважна більшість підприємств, які отруювали повітря і воду своїми відходами, нині закрилися чи простоюють через кризу. Але дихається мешканцям «екологічно чистої» місцевості від цього не легше. Дедалі більше херсонців, скажімо, скаржаться на алергію, зростає кількість легеневих та онкологічних захворювань — і то навіть серед дітей, котрі тільки починають жити. Причому ситуація що далі, то катастрофічніша!
«У нас квартира в багатоповерхівці по Миколаївському шосе. Онучці тільки шість років, а в неї проблем зі здоров’ям більше, ніж у мене, — каже 68-річна пенсіонерка Алевтина Філатова. — Варто дитині вийти погуляти, як починає надривно кашляти, з очей сльози, а нежить став хронічним. Зводили Настуню до лікаря, та визначила — алергія невідомого походження».
За результатами моніторингу забруднення повітря, Херсон виявився на четвертому місці після таких промислових центрів із вугільними копальнями та сховищами відходів хімічних виробництв, як Дніпродзержинськ, Донецьк, портова Одеса, обігнавши за рівнем шкідливих домішок до атмосфери навіть Маріуполь із його металургійними гігантами, Лисичанськ та Краматорськ. З’ясовується, що в повітрі над Херсоном понад норму пилу й діоксиду азоту. Але найстрашніше не це. Окрім порівняно «безневинних» пилових домішок, рівень таких смертельно небезпечних речовин, як фенол та формальдегід, у ньому перевищує гранично допустиму концентрацію у три-чотири рази й більше. А саме формальдегіди та феноли є речовинами другого класу небезпеки, і постійний контакт із ними якраз і провокує алергічні реакції, ураження слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, онкологічні захворюванняі постійний контакт із ними якраз і провокує алергічні реакції, ураження слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, онкологічні захворювання..
Середовище скорочує життя
— Рівень забрудненості повітря фенолом та формальдегідом у Херсоні невпинно зростає, починаючи від 2010 року. За норми в 0,01 міліграма фенолу на кубометр повітря у 2010 році його максимальна концентрація доходила до 0,04 міліграма, а в 2014 році — і до 0,05. Те саме і з формальдегідами, максимальна концентрація яких зараз сягає 0,013 мг на кубометр за ГДК у 0,03 мг. Феноли та формальдегіди виділяються унаслідок горіння чи переробки пластмас та синтетичних волокон, але в нас таких виробництв немає. Як фахівець, можу лише припустити, що отрута потрапляє до повітря, а з нього й до наших легень через пожежі на полігоні для утилізації твердих побутових відходів та на стихійних звалищах, які зусібіч оточують села та міста нашої «екологічно чистої» області, -коментує начальник атестованої лабораторії спостереження за атмосферним повітрям Херсона Наталія Живора.
Херсонці дихають повітрям, у якому дедалі менше животворного кисню і дедалі більше отрути, тому з кожним його ковтком скорочують свої життя. А найжахливіше, що владу та чиновників у сфері охорони здоров’я це нітрохи не цікавить, наче вони живуть на іншій планеті. Жодних спроб точно визначити, що стало причиною забруднення атмосфери, ніхто робити навіть не намагається. Тихо гине і створена ще за радянських часів система контролю за станом навколишнього середовища.
Оперативним такий моніторинг взагалі вважати не можна: між відбором проб та результатами їх аналізу минає доба. А за добу вітер може нанести в місто стільки хімії, що хоч протигаз вдягай чи в сховище тікай. Система контролю та попередження повинна працювати в режимі реального часу, але натомість вона незабаром взагалі може «дуба врізати».
На Марс усіх не заберуть
На такий обласний центр, як Херсон, за всіма нормативами має бути від трьох до п’яти стаціонарних постів спостереження за забрудненням атмосферного повітря. Колись їх тут було чотири, але два нині через аварійний стан не працюють. А решти двох, які розташовані лише в одному районі міста, вочевидь недостатньо для контролю всієї території. Херсонському обласному центру з гідрометеорології терміново треба закуповувати нове обладнання, але де там!
Позиція херсонських чиновників просто дивує: вони байдуже спостерігають за тим, що в їхньому рідному місті з кожним роком жити й навіть дихати стає небезпечніше. Ніхто й пальцем не ворухне задля того, аби встановити джерело забруднення повітря чи бодай налагодити ефективну систему його моніторингу. Таке враження, що хлопці з краватками дихають якимось іншим, чистішим повітрям. Чи на найгірший випадок уже приготували для себе та своїх родин шляхи відступу десь аж на Марс. Тому для херсонців заміна байдужих місцевих урядників уже перетворюється на питання життя чи смерті.
Цитата
«З проханням профінансувати придбання нового обладнання зверталися до облради, облдержадміністрації, Херсонського міськвиконкому. Всюди отримали категоричні відмови — мовляв, законодавство забороняє фінансувати з місцевих бюджетів заклади, які не є комунальними. Наш центр і справді перебуває у підпорядкуванні Держслужби з надзвичайних ситуацій України. Там про нашу проблему знають, але в ДСНС через війну на сході точок докладання зусиль і без того вистачає. Набагато швидше було б оновити обладнання для контролю за станом повітря на рівні місцевої влади, і посилання на законодавство — то просто бюрократична відмовка. Адже ми ж не бажаємо забрати собі техніку, придбану коштом місцевого бюджету. Нехай вона залишається у комунальній власності, а ми її будемо тільки використовувати в інтересах міста», — начальник Херсонського обласного центру з гідрометеорології ДСНС України Юрій Кіріяк (на знімку він демонструє дані про насичення повітря отруйними домішками).
ДОВІДКОВО
Для закупівлі нового обладнання Херсонському обласному центру з гідрометеорології на 2015 рік передбачили з державного бюджету дві тисячі гривень. Для порівняння: один стандартний термометр для вимірювання температури атмосферного повітря типу ТМ коштує 2,7 тисячі гривень. А на кожному метеорологічному майданчику таких термометрів — від 20 до 25. На майданчику у Великоолександрівському районі Херсонщини днями вкрали шість термометрів, і кошти на їх заміну відсутні.
ТИМ ЧАСОМ
Лихо, якого не помітили
Мешканці одного з найбільших селищ Херсонщини просять визнати свій населений пункт зоною стихійного лиха.
Стихія, від якої постраждали півтори тисячі родин, сталася у селищі Нова Маячка — одному з найбільших у Цюрупинському районі Херсонщини. Понад півтисячі будинків та присадибних ділянок тут підтопило під час весняних злив. Знищено весь врожай на городах та прилеглих полях, а дві хати впало. «Голос України» докладно писав про це лихо, але влада не зробила нічого, щоби захистити людей від її повторення. Мешканці Нової Маячки вимагали визнати рідне селище зоною стихійного лиха, та чиновники вдали, ніби їх не почули. А без цього статусу з резервного фонду обласного бюджету не виділили й коштів на ліквідацію підтоплення — зокрема, прокладання горизонтального дренажу, про що просять уже років із десять. Наслідки не забарилися: у липні на Нову Маячку ринула нова порція злив, і тепер вода вже не на підлозі чи по підвалах, а подекуди стоїть по самісінькі вікна. Знову загинула й городина, яку власники присадибних ділянок висадили вдруге.
Нещодавно в Новій Маячці побувала перший заступник голови Херсонської облдержадміністрації Валентина Січова в супроводі чималого «почту» чиновників із Цюрупинської РДА. Гості обдивлялися суцільне болото, на яке перетворилося півселища, і пообіцяли вжити заходів, аби додатково підключили вісім насосів вертикального дренажу для швидкого відкачування води. Люди тільки гірко посміхалися: до хат в низині вода тече згори — скільки відкачали, стільки й припливло. Без каналів горизонтального дренажу не обійтися. До того ж не відомо, де взяти грошей на електроенергію для роботи потужних насосів — в місцевому бюджеті їх не передбачено.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.
Херсонська область.
Аварійний пост спостереження за забрудненням атмосферного повітря (біля залізничного вокзалу Херсона).
Фото автора.
.jpg)
