Волонтер Юлія Вотчер з Вінниці намагається з’ясувати причини жорстокого вбивства в. о. комбата 128-ї гірсько-піхотної бригади 21-річного Василя Білана. Його життя обірвалося у Чорнухиному на Луганщині. А от мрію загиблого героя — виготовити після війни меч із залишків гільз і снарядів — на прохання волонтерки втілив майстер художнього кування В’ячеслав Пастернак.
— Василь залишився у пам’яті таким, яким був насправді, — дужим, красивим і розумним, — розповідає Юлія Вотчер. — Знайомі з ним були майже півроку. Любила його, як свою дитину. Коли перед Новим роком приїхала до них у підрозділ, він і розповів про свій задум — виготовити пам’ятний меч. Мав намір після війни передати його своєму комбригу. Дуже поважав його, вчився у нього військової науки.
Тоді і попросив, щоб Юлія забрала із собою зібрані на полі бою залишки смертоносної зброї. Так вони опинилися у Вінниці. Саму композицію з мечем виконав один із кращих майстрів художнього кування міста В’ячеслав Пастернак. 29 липня він передав виріб волонтерці.
Свого часу бійці батальйону розповідали волонтерці, що за голову їхнього командира бойовики встановили винагороду — 150 тисяч доларів. Бо рівних йому у визначенні й наведенні координат на лінії розмежування не було.
— Хотілося зробити такий меч, від якого порозбігалися б усі наші вороги, — зізнається майстер-коваль В’ячеслав Пастернак. — Меч не бутафорський, а справжній. Він — як символ правосуддя, захисту, а також невідворотності покарання. А герб на руків’ї — це нагадування усім нам: що б не робилося у державі, а для патріотів Україна має бути понад усе.
Вінницька область.
Волонтер Юлія Вотчер і майстер В’ячеслав Пастернак втілили мрію загиблого 21-річного офіцера Василя Білана.
Фото автора.
