Порахували гроші...
Житомирщина серед перших отримала перспективний план формування територій громад області. Після гострої дискусії на сесії обласної ради з 82 присутніх депутатів 61 проголосував «за». А вже наступного дня голову облдержадміністрації Сергія Машковського (на знімку) чекала нова дискусія — цього разу в селі Базар Народицького району. Не погоджуються місцеві жителі з перспективним планом, не бажають, щоб їх «приєднували» до райцентру. Тут вирішили: весь Народицький район і буде спроможною територіальною громадою.
Село Базар до 1959 року було райцентром. Після ліквідації цього району ще довго у вжитку був такий неофіційний топонімічний термін: Базарська зона, аж поки слово «зона» не набуло іншого, чорнобильського змісту. Після аварії на ЧАЕС село було віднесено до другої зони, тобто всіх його жителів обов’язково мали відселити. Тепер, з наближенням 30-ї річниці техногенної катастрофи, зрозуміло: село житиме й далі. Більше того, люди хочуть, щоб воно було самостійною громадою. З’ясувалося, на настрої людей вплинула чутка, нібито збираються закрити школу. Сергій Машковський спростував це.
А як із прагненням мати самостійну громаду? Базарський сільський голова Олександр Будько навів таку цифру: в селі проживають 570 осіб. Разом із прилеглими селами — 1200. У Великих Кліщах, наприклад, уже немає жодного мешканця. Керівник області пояснив, що об’єднана громада — це не лише нові можливості у вигляді державної грошової допомоги, а й відповідальність за життєдіяльність і розвиток територій. Громада повинна бути дієвою, спроможною, мати власні кошти. А що залишиться в її бюджеті після виплати зарплати працівникам виконавчого органу?
За проектом до складу Народицької спроможної територіальної громади увійде 65 населених пунктів району, в якому мешкають менш як 10 тисяч людей. Від адмінцентру до найвіддаленішого населеного пункту — 52 кілометри. Однак баланс фінансових ресурсів загального фонду, як підрахували, становитиме 3,18 мільйона гривень зі знаком мінус. По майбутній Лугинській територіальній громаді — це теж весь нинішній район — дефіцит бюджету становитиме 3,87 мільйона гривень. Підраховано, що дефіцитними виходять також Коростенська, Олевська, Барашівська, Чоповицька та деякі інші громади Чорнобильської зони. У зв’язку з цим сесія облради спрямувала до Кабінету Міністрів свої пропозиції, серед яких і така: передбачити для них спеціальну дотацію.
Сумно, але факт: за підсумками минулого року третина територіальних громад області не зібрала грошей навіть на зарплату працівникам виконкомів. Але що тут дивного? У трьох населених пунктах, які входять до Колесниківської сільради Овруцького району, проживають 134 особи. Житомирщина багата на малолюдні віддалені села.
...і кілометри
Поки що важко зорієнтуватися, що відбувається: укрупнення сільрад чи розукрупнення районів. Були свого часу два окремі райони — Овруцький і Словечанський. 1962 року їх об’єднали. Проектом передбачається створити дві громади — тобто знову роз’єднати. Свого часу в області були Барашівський, Городницький, Довбиський, Корнинський, Ставищенський, Чоповицький райони. Під час укрупнення їх ліквідували. Ці назви тепер є в плані — вже в поєднанні зі словами «спроможна громада».
У кількох районах вирішили нічого не змінювати. Є, наприклад, Олевський район — хай у плані буде Олевська спроможна територіальна громада. А від п’яти сіл до райцентру там понад сорок кілометрів.
У протилежному напрямі розвивалися події в п’яти містах обласного підпорядкування. У першому оприлюдненому варіанті плану передбачалося об’єднати Житомир і Житомирський район в одну громаду. Разом це 91 населений пункт. Максимальна відстань від адмінцентру становила б 45 кілометрів. У другому варіанті кількість населених пунктів «всохла» до 29, а максимальна відстань — до 32 кілометрів.
Коростень і частину Коростенського району — загалом 53 населені пункти — хочуть зробити однією громадою. Максимальна відстань до центру тоді становитиме 37 кілометрів. На карті району вистачило місця, щоб намалювати межі ще двох громад.
У Новоград-Волинській спроможній територіальній громаді збираються об’єднати місто і 60 сіл. Максимальна відстань до центру — 45 кілометрів. Район великий, тому знайшлося місце для ще трьох громад.
А от у Бердичеві і Малині відкинули ідею об’єднуватися із селами. Бердичівський міський голова Василь Мазур серед інших аргументів навів і такий: хай у районі розберуться з тими проблемами, що їх накоїли з орендою землі, через що тепер суди йдуть. А його малинський колега Олексій Шостак прямо сказав, що місто самодостатнє і не має наміру з кимось ділитися.
До речі, тут не випадково вказано відстань до сіл. Для деяких районів це вкрай гостра проблема. У майбутній Ємільчинській громаді автобуси не курсують до 54 сіл, у Барашівській — до 35.
Житомирська область.
Опитування
На сайті «Голосу України» (www. golos.com.ua) було проведено опитування. Нам було цікаво, чи готове, на думку наших читачів, сьогодні суспільство до добровільного об’єднання територіальних громад? І чи насправді воно буде добровільним і вчасним?
Трохи менше половини опитаних (43,29%) вважають, що все робиться за вказівкою згори. 36,58% читачів жодного сенсу в цьому не бачать. Проте все-таки є й оптимістично налаштовані: 11,07% проголосували за те, що суспільство до цього готове, і 9,06% упевнені, що громади нарешті отримають самостійність.
Фото прес-служби ОДА.
