У Верховній Раді, за ініціативи народного депутата від Блоку Петра Порошенка, члена Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Миколи Кучера (на знімку крайній ліворуч), відбувся круглий стіл на тему «Сталий розвиток сільських територій в умовах децентралізації в Україні».
У роботі круглого столу взяли участь іноземні та вітчизняні експерти, фахівці з питань впровадження реформ децентралізації та розвитку сільських територій, представники Міністерства аграрної політики та продовольства, громадських організацій.
Іноземні експерти поділилися досвідом реформ, через які вже пройшли їхні країни. Зокрема, президент Латвійської асоціації інформаційних та комунікаційних технологій доктор Сігне Баліна розповіла, продемонструвавши слайди, про уроки, отримані Латвією під час проведення децентралізації та досвід запровадження електронного врядування. За її словами, Латвія одразу зробила наголос на розвиткові інформаційних технологій, дуже швидко перейшла до системи електронного декларування податків, надання електронних адміністративних послуг для підприємців. А вся система державних закупівель нині відбувається також в онлайн-режимі, на кшталт інтернет-магазину, і громадськість може простежити, які товари чи послуги придбано за державний кошт. Перехід до електронного врядування привів і до збільшення надходжень до державного кошторису на 25 відсотків, зауважила С. Баліна. Нідерландський філософ та політик, доктор Сібе Шаапа, котрий розпочинав свій трудовий шлях фермером, також поділився своїми міркуваннями щодо самоврядування в Нідерландах та інтегрованих систем управління. Народний депутат Микола Кучер, обраний до парламенту за одномандатним виборчим округом № 17 на Вінниччині, відзначив, що в нас процес децентралізації проходить складно, наголосивши: багато людей на місцях чекають, що хтось має прийти до них і все змінити, однак такого не буде, бо децентралізація — це передусім зміни у власній свідомості.
На прохання «Голосу України» Микола Кучер прокоментував своє бачення адміністративно-територіальної реформи на його виборчому окрузі:
— Має проводитися серйозна роз’яснювальна робота з людьми, і передусім із місцевою владою. Я під впливом недавно проведеної соціології — колосальна довіра місцевій владі. Такої довіри не має ані Верховна Рада, ані уряд. Люди повинні зрозуміти, що децентралізація їм допоможе. Значну частину життя я прожив у сільській місцевості, тож розумію, наскільки важливою для села є ця реформа. Йдеться не лише про надання широких повноважень місцевій владі — потрібна і фінансова підтримка через систему оподаткування, вирішення земельних питань.
До минулого року кожна сільська громада отримувала 25 відсотків від податків на доходи фізичних осіб, які зароблялися на її території. Відповідно, була надзвичайна зацікавленість у тому, щоб розвивалося виробництво, зростали зарплати, були більші орендні плати, формувався більший бюджет. Нині цей податок становить нуль. Тож сільським громадам дуже важливо об’єднатися, аби отримувати 60 відсотків податку на доходи фізичних осіб.
У більшості адміністрацій вже розроблено плани об’єднання громад, є багато гарного і позитивного. Унаслідок об’єднання, громади отримають досить серйозні фінансові повноваження і будуть більше зацікавлені в розвитку виробництва і різних промислів на своїй території. Тому дуже важливо розпочати цей процес. Але все може піти не за планом, бо люди самі повинні визначати з ким об’єднуватися і як. Потрібно не плани складати, а обговорювати це питання знизу. Є села, які потрапили до плану, але ніколи не об’єднаються — чисто психологічно.
Велике значення має і система оподаткування аграрного виробництва. Я був одним із тих, хто блокував трибуну, щоб не дозволити позбавити село спеціального режиму оподаткування. Бо нині єдина підтримка сільгоспвиробництва з боку держави — це спеціальний режим оподаткування. Ми були проти й тому, що ці виробники серйозно підтримують і соціальну сферу села. Якщо збільшимо оподаткування, серйозно вдаримо по соціальних питаннях сільських територій, якраз у той перехідний період, коли вони об’єднуються, по-новому формуються бюджети і громади. Тому не варто нині ламати сільськогосподарське оподаткування. Слід залишити його так, як записано у коаліційній угоді, — до січня 2018 року.
