За підсумками дводенної роботи Тристоронньої контактної робочої групи з врегулювання ситуації на Донбасі вдалося досягти консенсусу з багатьох пунктів. Так, робоча група з економіки домовилася про відновлення водопостачання й залізничного сполучення в Донецькій і Луганській областях. А з гуманітарних питань — погодилася з необхідністю створення умов для поновлення пропускного режиму на лінії розмежування на Донбасі.

Учора на порядок денний контактної групи, за словами представника ОБСЄ в ній Мартіна Сайдика, було винесено питання особливого статусу Донбасу, зміни до Конституції та відведення озброєння. І тут, мабуть, усе пішло не так гладко.


Очікувалося, що підгрупа з безпеки розробить новий текст угоди про відведення озброєння калібром менш як 100 мм від лінії зіткнення. Цей документ пропонувався вже не раз, але остаточного узгодження не пройшов. І вчора вдень представники так званих ДНР/ЛНР відмовилися підписувати новий договір про відведення важкого озброєння на Донбасі. Про це повідомив прес-секретар МЗС Білорусі, передають Подробиці. Мовляв, його текст до обіду був готовий, але сторони розходилися в деяких формулюваннях і продовжували його обговорювати. Напередодні, 3 серпня, після тривалих переговорів ухвалили рішення, що контактна група й підгрупа з безпеки продовжать засідати наступного дня, поки не буде досягнуто результату.

«Триває робота з угоди про відведення танків, а також артилерійської зброї калібром до 100 міліметрів і мінометів калібром до 120 міліметрів», — пояснив Мартін Сайдик.


Нагадаємо, раніше Президент України Петро Порошенко заявляв, що оновлені угоди по відведення важкого озброєння, досягнуті 21 липня в Мінську, повинні бути підписані до 3 серпня й виконані протягом десяти днів. До цього ж часу повинні були розробити план з демілітаризації Широкиного. Але відведення техніки, а також заміну добровольчих батальйонів, які опікували цей плацдарм, на підрозділи ЗСУ Генштаб розпочав ще напередодні.


«Не зовсім зрозуміло, чому Широкине? З якої, пардон, радості? За будь-якою логікою, якщо на якійсь ділянці й має здійснюватися «пілотний проект» з демілітаризації (хоча сам задум — це фікція, що зрозуміло кожному, хто щось чув про «тактику і стратегію» російсько-терористичних військ на Донбасі), то в Дебальцевому. Тобто на території, яка була одразу після підписання горезвісних домовленостей Мінськ-2 захоплена терористами. Демілітаризація по лінії Дебальцеве—Горлівка була б дуже доречна: там зараз градус напруженості не менший, ніж у Широкиному», — так прокоментував цю ініціативу народний депутат, координатор групи «ІС» Дмитро Тимчук.


Тим часом у зоні бойових дій ситуація абсолютно не миролюбна. Протягом минулої доби (дані на ранок 4 серпня) гібриди 109 разів обстріляли наші позиції й мирні населені пункти. Спекотно — на донецькому напрямку. У секторі «М» теж неспокійно: бойовики обстріляли Старогнатівку і житлові квартали Гранітного.


Своє бачення того, що відбувається, вчора виклав секретар РНБО на офіційному сайті Радбезу. За словами Олександра Турчинова, Росія свідомо торпедує всі мирні домовленості, при цьому так само, як у Криму, вдається до «тактики використання мирних жителів як живого щита для прикриття своїх військових злочинів».


Продовження такої демонстративно провокаційної поведінки Росії повністю перекреслює всі спроби мирного формату врегулювання процесу й де-факто свідчить про торпедування Москвою Мінських домовленостей. «Щоденні військові провокації й злочини на сході нашої країни свідчать, що публічна полеміка РФ з відведення танків і озброєння менш як 100 мм є спробою ворога створити сприятливі передумови для наступу російсько-терористичних угруповань», — акцентував секретар Радбезу.


А ще, на думку Турчинова, усе це відбувається в той час, коли «у політиків провідних демократичних країн час відпусток, і тому неможливе активне реагування на провокації РФ, у тому числі шляхом посилення санкцій»...
Ситуація говорить сама за себе. Поки в Мінську в черговий раз за столом переговорів намагаються врегулювати мир на Донбасі, на передовій ідуть посилені вогневі атаки супротивника, які нівелюють усі домовленості. Понад те, підписують їм черговий вирок.


У мінських засіданнях уже беруть участь представники псевдореспублік (цього й домагався Путін). Чи можна домовитися з терористами в принципі? Не виключено, звичайно. Але якщо ці домовленості вигідні їм і їхнім хазяям.


Очевидно, щоб Мінськ запрацював, потрібні не просто слова, а гарантії всіх сторін. І вони повинні бути чіткими із вказівкою відповідальності за їхнє невиконання. Якщо на міжнародному рівні вважається, що формат Мінських угод — єдиний мирний регулятор військового конфлікту на сході нашої країни, то саме наші західні партнери повинні задіяти всі свої можливості (навіть всупереч часу відпусток), щоб ці домовленості виконувалися всіма сторонами.

 

Коли верстався номер, Президент України в терміновому порядку скликав Воєнний кабінет. Під час його засідання Петро Порошенко заявив про необхідність створення плану оборони й координації дій органів влади на випадок загострення конфлікту в зоні АТО, повідомляє прес-служба глави держави.


Президент звернув увагу на необхідність активізації взаємодії з ОБСЄ й забезпечення ефективної діяльності Спільного центру з контролю й координації, щоб створити умови для безперебійного моніторингу режиму припинення вогню й запобігання випадків недопуску інспекторів ОБСЄ в зони відведення важкої техніки й артилерії.


Глава держави нагадав, що 3 серпня пройшли переговори Тристоронньої контактної групи в Мінську, на яких Україною було запропоновано план відведення на 15 км артилерійських систем калібру менше 100 мм, танків і гранатометів. «Це зброя, яку противник використовував проти української армії в попередні тижні — доти, доки цього тижня не почав використовувати артилерію більшого калібру», — підкреслив Петро Порошенко.


На Воєнному кабінеті РНБО також заплановано обговорити гуманітарні й економічні питання, зокрема створення підгрупи Тристоронньої контактної групи з кордону, яка має почати «процес імплементації пункту Мінських домовленостей — відновлення контролю над неконтрольованою ділянкою україно-російського кордону й виведення іноземних військ з української території».


Ольга ВІТЕР.