Рішення Конституційного Суду щодо змін до Основного Закону в частині децентралізації, судової реформи та прав людини обговорили учасники відкритого засідання фракції «Об’єднання «Самопоміч». Захід ініціювала заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд. Участь у ньому, крім народних депутатів, взяли представники громадськості та експертного середовища.

За словами Оксани Сироїд, процес торпедування змін до Основного Закону відбувається у найменш сприятливий період — літніх відпусток. «Зважаючи на те, що ми ставимо під сумнів добросовісність процесу, ми вимушені використовувати наявний час для обговорення процесу і змісту змін до Конституції», — наголосила заступник глави парламенту.


Присутній на заході суддя Конституційного Суду у відставці Віктор Шишкін зауважив: Конституційний Суд обмежений у своїх межах — аналізувалося лише дві статті — 157 і 158. Це, на його думку, формалізований підхід. За словами В. Шишкіна, значна частина суддів КС, у тому числі і у відставці, вважають, що потрібно ширше дивитися на статті 157 і 158, у тому числі й через положення, які стосуються державного устрою. «Якщо говорити про територіальну цілісність, то у висновку не згадується, що ми позбавлені певних територій, а також про умови воєнного стану. Вважаю висновок КС дефективним саме з позиції одного з положень статті 157 — наявність умов воєнного стану», — наголосив екс-суддя КС.


Водночас Віктор Шишкін упевнений, що головним аргументом під час розгляду конституційних змін у парламенті стане теза: «Конституційний Суд все уконституціював, тому немає що обговорювати, давайте голосувати». «Проте все залежить від депутатів, за ними остаточне рішення», -переконаний Віктор Шишкін.


У свою чергу директор Інституту медіа-права, експерт Реанімаційного пакета реформ Тарас Шевченко заявив: представники громадянського суспільства занепокоєні тим, що весь конституційний процес відбувається нашвидкуруч. «Ми упевнені: такими швидкими темпами такі речі не робляться», — сказав він. За його словами, багато експертів попереджають — з особливого статусу місцевого самоврядування на окупованих територіях нічого хорошого не буде.


А що стосується судової реформи, то самі по собі зміни до Конституції, вважає Т. Шевченко, не вирішать проблеми в суддівській системі. «Корупція, недовіра — не можна змінити Конституцією», — додав він. За його словами, люстрація не дала бажаних результатів. Лише було згаяно енергію і час.


У тому, що в напрацьованому варіанті зміни до Конституції у частині судової реформи приймати не можна, переконаний і суддя Вінницького окружного адміністративного суду Михайло Жернаков. За його словами, нині в судовій системі, крім корупції, є три основні проблеми: неефективність, невідповідальність та залежність судової влади. На його думку, призначення суддів Президентом (що передбачено у змінах до Основного Закону) не сприятиме незалежності судової гілки влади. «Ми вважаємо, що без дієвого механізму перепризначення кожного судді на посаду не можливо створити ефективну суддівську систему», — сказав він.


Власне, представники громадськості, експерти та народні депутати, зокрема, Оксана Сироїд, Єгор Соболєв та Ірина Сисоєнко підписали меморандум про необхідність повного оновлення суддівського корпусу. Вони пообіцяли докласти всіх зусиль, аби через зміни до Конституції забезпечити проведення прозорого конкурсу на кожну суддівську посаду.

 

Дослівно 

 

Тарас ШЕВЧЕНКО, директор Інституту медіа-права, експерт Реанімаційного пакета реформ:


— Без повноцінного перезавантаження судової системи ні зміни до Конституції, ні закон про судоустрій нічого кардинально не змінять у суддівській системі.

 

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, лідер фракції політичної партії «Об’єднання «Самопоміч» Андрій Садовий під час прес-конференції щодо участі Об’єднання «Самопоміч» у місцевих виборах 2015 року.


Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.