Зовсім скоро в Станиці Луганській нарешті з’явиться українське телерадіомовлення. У селі Широкому та Старобільську встановлюються потужні передавачі, які розширюють зону мовлення національних телеканалів у Луганській області. Тепер українське телебачення буде доступне жителям Щастя, Станично-Луганського району й навіть частини окупованого Луганська. Зусиль для цього докладено титанічних. Уявити тільки: раніше створенням і розвитком телевізійної мережі займалися роками, а тепер частину області планують покрити буквально за кілька місяців. Сучасні технології дають можливість це робити оперативно, а високотехнологічне встаткування у свою чергу забезпечує якісний продукт.

 

Про Станицю Луганську розмова особлива. Цей районний центр розташований на лінії розмежування, що проходить по Сіверському Дінцю. До Луганська — рукою подати. На окупованій території Луганщини сьогодні залишилися десять потужних передавачів, які посилають сигнал на всю густонаселену частину регіону, що перебуває під владою проросійських бойовиків «ЛНР», — в Алчевськ, Стаханов, Краснодон і в інші населені пункти. На жаль, Станично-Луганський район теж входить у цей перелік. Хоча це й українська територія, державного мовлення тут не було з суто технічних причин. Тепер ситуація змінюється. Роботи зі встановлення передавачів уже на стадії завершення, і не сьогодні-завтра Станиця й ще кілька населених пунктів будуть включені в систему обслуговування.


— За три місяці своєї роботи я добився додаткових частот, пройшовши складний процес узгодження з Міноборони, штабом АТО й іншими відомствами. Це цілі томи листування, — розповідає генеральний директор Луганської обласної державної телерадіокомпанії Андрій Шаповалов. — Але завдяки сприянню Держкомтелерадіо, Національної ради з телебачення й радіомовлення, концерну РРТ, а насамперед Геннадію Москалю, який рухав усю роботу в потрібному напрямі, ми зробили те, чого прагнули.


Луганське обласне телебачення створювалося з нуля. По суті, до квітня 2015 року в області працювало три телекомпанії. ТРК «Ирта», яку пов’язують із екс-народним депутатом Володимиром Ландиком, була розграбована вже в перші дні свавілля луганських сепаратистів навесні 2014-го й змушена була переміститися з Луганська до Сєверодонецька. За розпорядженням Нацради з телебачення й радіомовлення «Ирте» у тимчасове користування надали передавачі обласної телекомпанії, що працюють на українській території регіону. Своїм нечисленним складом «Ирта» змогла готувати випуски новин і створювати програми, ретранслювати на українську частину області 24-й канал і ТРК «Донбасс». По суті справи, компанія взяла на себе роль обласного телебачення, однак її технічні можливості залишали бажати кращого.


У Лисичанську місцева телекомпанія «Акцент» теж певний час не могла виходити в ефір. Під час бойових дій, спрямованих на визволення Лисичанська, серйозно постраждало її майно, і на якийсь період телевізійники залишили населення без інформації. Були проблеми через воєнні дії на території північних регіонів і у Сєверодонецького ТБ. До речі, і згадана телекомпанія, і «Акцент» є приватними, їхні власники представляють сьогодні Опозиційний блок. Державного телебачення на півночі області не було. Щоправда, існує комунальне підприємство у Сватовому, однак воно не має ані своїх передавачів, ані своїх частот. Словом, необхідність у створенні обласного державного телебачення постала дуже гостро.


— Свою роботу ми почали з телепередавача. Провели інвентаризацію того, що залишилося в області після її поділу на дві частини, — розповідає Андрій Шаповалов. — А залишилося десять телевізійних передавачів і один EF. У Попасній такий передавач був розгромлений під час обстрілів. У підсумку ми повернули свій контроль над цим устаткуванням, за допомогою Держкомтелерадіо створили контент для Луганської області. Колеги з телекомпаній країни поділилися з нами своїми передачами, фільмами й іншими програмами. Із цього продукту ми «зшили» програмну сітку, яка через супутник, по радіорелейних лініях передавалася в Лисичанськ і вже з Лисичанська надходила на всі десять передавачів. Ми повернули право на користування своїми частотами. Пішов сигнал, який потрібен країні. З квітня луганське телебачення дивляться у всій області, підконтрольній українській владі, крім Щастя й Станично-Луганського району. Але українське ТБ запрацює і тут.


Телемовлення — це складний технологічний процес, який неможливий на одному голому ентузіазмі. У луганських телевізійників є ідеї, є інтелект, а техніки немає. Але, як показало життя, в екстремальних умовах ентузіазм саме й виручає. У перші дні створення ЛОТ, коли не було ні камер, ні студій, оператори використовували будь-яку можливість, знімали чи не примітивними аматорськими камерами, щоб створити програму новин. Сьогодні ЛОТ має своє приміщення, частину необхідного устаткування, студію, молодий потенціал.


— Нині працюємо над програмою «Луганщина освобожденная», декількома проектами, наприклад, «Каждая жизнь — надежда». Готуємо спецрепортажі, записуємо інтерв’ю в студії, відновлюємо довоєнний час мовлення — 18 годин на добу. На щастя, наш колектив молодий і не має радянського досвіду, «совкових» методів і прийомів. І це дає можливість створити нове технологічне телебачення, — каже Андрій Шаповалов.

Луганська область.

 

ДО РЕЧІ

Улаштувавшись у Сєверодонецьку, Луганська обласна телерадіокомпанія займає будівлю площею в 844 квадратні метри. Сім років це приміщення стояло покинутим, і за цей час його частково розграбували. Сьогодні тут немає опалення, вікна потребують заміни, а стіни — нової штукатурки. Кошториси складені, лежать у київських чиновників, але грошей поки що немає. До осені залишився один місяць. Ціна питання — 3 млн. грн.

 


На знімку: у редакції інформації готують випуск новин.


Фото автора.