Минулого тижня наша країна намагалася домовитися з міжнародними позичкодавцями про списання держборгу. Урядова делегація на чолі з міністром фінансів Наталією Яресько подалася до США — на перемовини з Комітетом кредиторів щодо реструктуризації. Наша держава розраховує в результаті відтермінування виплат за боргами і їх часткового списання заощадити до 15,3 мільярда доларів у найближчі чотири роки, зокрема до 5,2 млрд. цього року.Та згоди, схоже, поки що дійти не вдалося. У п’ятницю на сайті Мінфіну з’явилася лаконічна «Спільна заява Міністерства фінансів та Спеціального комітету кредиторів»: «Українська делегація та Спеціальний комітет кредиторів провели детальні дискусії у Сан-Франциско. Переговори продовжуються».
З нашого боку в перемовинах вибрана агресивна тактика: мовляв, «у разі неспроможності досягти такої домовленості на рівні держави... Україна буде змушена використовувати альтернативні механізми для забезпечення фінансування її програми співробітництва з МВФ». Тобто Київ може оголосити мораторій на виплати за боргами. Бо у вересні та жовтні нас чекають майже непосильні розрахунки по єврооблігаціях. Досі країна справно сплачувала свої боргові зобов’язання. Йти шляхом реструктуризації зовнішніх запозичень ми маємо й тому, що без цього не отримаємо нових позичок від МВФ. Наступного місяця представники Фонду аналізуватимуть, як виконуємо всі їх рекомендації. Лише після такого скрупульозного дослідження матимемо відповідь на питання: чи нададуть нам черговий транш.
Але поки ультиматуми на колишніх позичкодавців не подіяли.
За нас замовив слівце навіть Джордж Сорос. Відомий фінансист виступив за часткове списання міжнародними кредиторами державного боргу України. Це, мовляв, дозволить нам швидше відновити своє виробництво і повернутися на ринок запозичень, передає УНІАН. Адже «підірвана війною економіка України не впорається з борговим навантаженням».
А тут відносини з Росією зіпсувалися минулого тижня ще більше. Ми, слідом за Сполученими Штатами, які посилили тиск на Москву, теж вирішили вдатися до аналогічних кроків. Кабмін, за словами очільника уряду Арсенія Яценюка, схвалив пакет нових санкцій проти РФ і відправив їх на розгляд РНБО.
Росія, у свою чергу, розширила продовольче ембарго на Україну. Щоправда, чинності воно набере в разі застосування економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС. Тобто з 1 січня 2016-го.
Водночас Україні, яка вже більше місяця не імпортує природний газ з РФ, для забезпечення опалювального сезону знову доводиться домовлятиметься з Росією. «Активні переговори з питань поставок газу в Україну почнуться після 20 серпня, але в телефонному режимі сторони спілкуються щодня», — повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин.
Прийнятна для України ціна російського газу — в межах 250 доларів за тисячу кубометрів. Певне, готуючи аргументи для переговорів, «Газпром» збільшив позовні вимоги до «Нафтогазу» в Стокгольмському арбітражу до 29,2 мільярда доларів — з 23,8. Такий аргумент, варто розуміти, дасть змогу Москві сильніше тиснути на Київ.
Електрична наша самодостатність також лише в проекті. Україна через спеку продовжує імпортувати електроенергію з РФ. За словами Володимира Демчишина, сподіваємося відновити власні потужності й узимку обходитися без російського струму. В підсумку, якщо розібратися, з одного боку ми намагаємося запроваджувати жорсткіші санкції щодо Росії, а з іншого — життєво залежимо від енергоносіїв з сусідньої держави.
Утім, головна наша проблема полягає не так в поставках природного газу, як у пошуку коштів для його оплати. І тут добра новина: спостерігається прогрес у переговорах з міжнародними структурами. Для проходження опалювального сезону і гарантії безперебійного транзиту російського газу до ЄС Світовий банк нібито готовий надати Україні півмільярда доларів, ще по 300 млн. — ЄБРР і Міжнародна фінансова корпорація.
Але, в цілому, ситуація з підготовкою до холодів залишається складною, як ніколи. В цьому контексті дві ілюстрації.
Перша: до жовтня Кабмін вимагає від Міненерговугілля накопичити 3,2 млн. тонн вугілля (зараз є 1,5—1,6 млн.) і до листопада закачати до сховищ 17 млрд. кубометрів газу (маємо майже 13,7 млрд.).
Друга: уряд вже дав доручення Міністерству охорони здоров’я та Міністерству освіти і науки проаналізувати можливість збільшення термінів канікул в осінньо-зимовий період у всіх навчальних закладах.
Підсумовувала Галина КВІТКА.
