В адміністрації президента Польщі оголосили графік його зовнішньополітичної активності на перших сто днів діяльності. Це поставило крапку у прогнозах-спекуляціях, якими рясніли місцеві та закордонні ЗМІ, обираючи перші столиці, які мали б стати пріоритетними для нового глави держави. Наш прогноз, що до цієї групи не увійде Київ, підтвердився. Не варто, однак, робити поспішних висновків, бо в списку з восьми остаточно узгоджених станом на сьогодні пунктів поки що не знайдемо також Париж і Брюссель.

Кшиштоф Щерський, який в адміністрації А. Дуди відповідає за зовнішньополітичну діяльність президента, повідомив, що на початку вересня відвідає Київ, де зустрінеться зі своїм візаві в адміністрації П. Порошенка для узгодження місця першої двосторонньої зустрічі президентів наших держав та пріоритетних для обговорення питань. За його прогнозом, вона відбудеться у перший можливий у графіку президентів термін.


У свою першу закордонну поїздку А. Дуда вирушить до столиці Естонії, а 23 серпня (річниця підписання пакту Молотова-Ріббентропа), вибрано не випадково, бо цей день в ЄС установлено Європейським днем пам’яті жертв сталінізму і нацизму. Другий у списку — Берлін (28 серпня), а третій — Лондон, де відбуватиметься святкування 75-ї річниці битви за Англію.


Далі участь у саміті лідерів Групи Аррайолуш — Австрії, Італії, Латвії, Німеччини, Польщі, Португалії, Угорщини та Фінляндії, який проходитиме в Ерфурті. Участь у сесії Генасамблеї ООН буде використана для організації зустрічей з главою Білого дому Бараком Обамою та лідерами низки країн, які «розташовані далеко, з географічної точки зору».


Центральноєвропейський вимір політики адміністрації Дуди буде започаткований самітом Вишеградської групи (Польща, Чехія, Угорщина та Словаччина), що відбудеться у Балатонфюреді у жовтні.


Особливу увагу варто, однак, звернути на запланований на 3-4 листопада в Бухаресті «малий саміт» НАТО, який, за твердженням експертів, має стати «сигналом конкретних дій країн Центрально-Східної Європи задля забезпечення сильної присутності НАТО в регіоні». Окрім його безпосередніх ініціаторів, якими виступили Анджей Дуда та румунський президент Клаус Йоганніс, серед учасників форуму будуть лідери Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Угорщини, Словаччини й Чехії. «Голос України» писав про наміри Варшави добиватися створення постійних баз Північноатлантичного альянсу.


Вартими уваги, однак, є кілька заяв А. Дуди, зроблених наприкінці минулого тижня. У своєму першому інтерв’ю для закордонного видання («Файненшл Таймс». — Ред.) президент підкреслив: стратегія НАТО не приведена у відповідність з актуальною ситуацією на східних кордонах, що склалася внаслідок «імперських дій» Росії у Грузії та в Україні, так «ніби в Альянсі не зауважили переходу Польщі зі Східної до Західної Європи». А. Дуда прямо заявив, що його країна «не хоче бути буферною зоною», а «якщо Польща та інші центральноєвропейські країни мають становити реальний кордон НАТО, то природним і логічним було б створення у цих країнах баз».
До слова, експерти, з якими спілкувався кореспондент «Голосу України», не відкидають, що главу нашої держави також можуть запросити на ці форуми.


Варшава.