Заробляти політичний капітал на проблемах громадян, котрі в умовах сприятливої економічної ринкової кон’юнктури взяли кредити в іноземних валютах, намагаються не лише в нашій державі. Нещодавно не менш контраверсійний (за наш вітчизняний. — Ред.) закон про реструктуризацію валютних кредитів ухвалила нижня палата польського парламенту (Сейму).


У політичній та суспільній дискусії, яка не вщухає, ухвалений документ називають «законом про допомогу «франковичам». «Франковичами» у Польщі йменують тих, хто в роки буму на «дешеві» валютні кредити (пік припав на 2007—2008 рр.) за порадою банківських консультантів оформляв їх у швейцарських франках. Таких у Польщі понад 600 тисяч — третина від 1,9 мільйона тих, хто сплачує кредити за помешкання. Через різке подорожчання франка їхні кредитні зобов’язання перед банками зросли найбільше (для порівняння: якщо на початку 2008 р. франк коштував 2 злоті, то в січні 2015-го — 5,19), значна частина «франковичів» опинилася в безвихідній ситуації і стихійно самоорганізувалася у «рух», ставши виразником інтересів усіх тих, хто взяв кредити в іноземних валютах. Багатьма містами країни прокотилася низка маніфестацій з вимогою діалогу з банками та допомоги держави.


Оскільки банки самі не запропонували прийнятних для «франковичів» рішень, на «допомогу» прийшли політики, які за три місяці до парламентських виборів запропонували «популістське розв’язання, керуючись своїми політичними інтересами», — твердять експерти-економісти.


Правляча Громадянська платформа підготувала проект закону, який передбачав збалансований розподіл тягаря погашення кредитів між банками і «франковичами». Проте в ході останнього, третього, читання голосами опозиції (Союз демократичних лівих сил, «Право і справедливість») та Польської селянської партії — коаліціанта правлячої партії було ухвалено поправки, якими погашення валютних ризиків практично повністю покладено на банки, а також суттєво (до 80%) розширено перелік «франковичів», що отримують право на реструктуризацію кредитів.


Закон, зокрема, передбачає, що всі банки за письмовою заявою громадян, які мають невиконані зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті (головним чином у швейцарських франках), зобов’язані протягом місяця провести реструктуризацію зобов’язання за кредитним договором. Банки-кредитори мають обрахувати різницю між «валютною» кредитною та іпотечною заборгованістю своїх клієнтів, що склалася на сьогоднішній день, та її еквівалентом, який би вони мали платити нині, якби свого часу взяли кредити у національній валюті (польських злотих).


Якщо платник валютного кредиту захоче реструктурувати його в польські злоті, то банк зобов’язаний погасити йому 90% вищезгаданої різниці. Для прикладу (його наводять експерти), якщо в 2006 році «франкович» позичив 300 тисяч злотих, то банк погасить йому 120 тисяч злотих. Решту 10% буде переоформлено в преференційний кредит з нарахуванням процентів відповідно до референційної ставки Польського національного банку, яка на сьогодні становить 1,50%. Дія закону поширюється на власників квартир площею до 100 кв. метрів та будинків — до 150 кв. метрів, але такі обмеження не стосуються платників кредитів, котрі мають трьох і більше дітей.
Ухвалення такої редакції закону, яка не відповідає директивам ЄС, спричинило паніку на Варшавській фондовій біржі та падіння курсу акцій банків, зокрема тих, які мають найбільше «франковичів» серед своїх клієнтів. Про ризики, пов’язані з його реалізацією, Варшаву вже попередили у Європейському центральному банку: ослаблення польських банків матиме негативний вплив на економічний розвиток та зменшення інвестиційної привабливості Польщі, що відіб’ється на всьому суспільстві.


Збалансувати ситуацію все ще може верхня палата парламенту (Сенат), яка розглядатиме закон на початку вересня. Але останнє слово все одно залишиться за Сеймом, а його депутатів, які дали голоси за остаточну редакцію закону про реструктуризацію валютних кредитів, передвиборний запал охопив настільки, що вони заздалегідь попереджають сенатську більшість партії влади, що не відступляться від своїх рішень «на користь платників кредитів».


Варшава.