Надія Савченко, народний депутат України, бранка Кремля (Twіtter, 10.07.2015 р.):

 


— До людей.


Дякую вам, що не лишали мене саму впродовж цього довгого тяжкого року мого ув’язнення. Сподіваюся на вашу підтримку під час судилищ наді мною в Росії. Я безмежно люблю свою Батьківщину Україну і вірю, що це був останній тяжкий рік для мене і для мого народу! Надалі тільки краще буде. Дякую за підтримку патріотам-українцям по всьому світу і всім чесним і добрим людям світу.

 

Олександр Квасневський (політичний діяч, президент Польщі у 1995—2005 рр.):

 


— Насамперед для всіх українців, по всьому світу сущих, для мешканців і громадян України, для держави Україна хочу скласти найщиріші вітання і найкращі побажання з нагоди Дня незалежності.


Нині ваш народ переживає надзвичайно складний момент. Але для складних моментів властиво те, що вони, з одного боку, є драматичними і болісними, але з другого — зміцнюють, гартують і дають сил на майбутнє.

Переконаний, що, пройшовши цей складний період випробувань, Україна стане важливою державою в спільноті демократичних країн світу та буде важливим народом, який залишить свій слід і в нинішній історії, і в тому, що відбуватиметься в майбутньому. У вашого, без перебільшення, великого народу величезний потенціал — українці добре освічені, мають свої досягнення і зробили внесок у різні галузі науки, культури й економіки. Ваша країна має стратегічне розташування в серці Європи — між Росією і Європейським Союзом. Це все детермінує українців відігравати велику роль.


Для цього слід провести необхідні реформи, консолідувати суспільство. Бо воно не може бути поділене. Треба об’єднатися заради мети, незалежно від того, хто яку політичну силу представляє. Це мусить бути держава, яка будує свою автентичність і для самої себе, і для світу. Тобто реалізовує плани, ефективно бореться з корупцією. Державні інституції служать громадянам, а громадяни шанують свою країну. Велике завдання — але його можна виконати. Думаю, що приклади багатьох країн у Східній Європі, Прибалтійських республік показують, що цей шлях можна пройти. Звичайно, не за один день, але впродовж кільканадцяти років таку еволюцію по шляху розбудови демократичної держави можна здійснити.


Тоді, у 1991-му, незалежність була знаком надії. Україна й надалі залишається великим знаком надії — і для самих українців, і для Європи, і для світу. Нині це велика держава, розташована в центрі європейського континенту, це країна і народ з традиціями, з великим доробком. Але насамперед, і я в це глибоко вірю, з великим майбутнім.


Підготував Іван КОЗЛОВСЬКИЙ.


Варшава.