На проходження опалювального сезону Україні не вистачає від 7 до 11 мільйонів тонн вугілля, залежно від зимового температурного режиму. Про це під час круглого столу «Сто днів до зими-3: Політичний погляд на кризу в енергетичному секторі» заявила голова підкомітету з питань сталого розвитку, стратегії та інвестицій Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Наталія Кацер-Бучковська («Народний фронт»).


«Маємо інформацію, яку підготували міжнародні експерти, котрі працювали тривалий час у міністерстві, аналізуючи ситуацію, що вугілля не вистачає. При мінус чотирьох градусах не вистачає 7 мільйонів тонн вугілля. Якщо температура буде нижча за 20 градусів — не вистачає 11 мільйонів тонн вугілля», — повідомила народний депутат.


Вона назвала ситуацію в паливно-енергетичному секторі доволі критичною. «Часу до початку опалювального сезону досить мало, а план дій, запропонований міжнародними експертами для вирішення ситуації, передбачає понад 40 пунктів заходів. Міністру енергетики було доручено виконання цих пунктів. Термін виконання деяких із них завершується наприкінці серпня — в середині вересня. За виконанням цих заходів — закупівлі вугілля, закачування природного газу тощо — вирішуватиметься, як діяти далі», — зауважила вона.


Такі проблеми, переконана обраниця, виникають, зокрема, тому, що ми живемо від зими до зими. Проте в подальшому маємо ставити перед собою інші цілі — забезпечити сталий розвиток та функціонування галузі. Ідеться про диверсифікацію поставок газу, забезпечення безперебійного виробництва електроенергії, балансування системи, яка має працювати настільки ефективно, щоб не було віялових відключень. Крім того, має підвищитися рівень енергоефективності та енергозбереження.


Власне, вирішення тактичних та стратегічних питань було прописано в Коаліційній угоді. Тоді, зауважує секретар Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Вікторія Войцицька («Самопоміч»), усі розуміли: основне завдання реформи енергетики — зробити її незалежною від Росії. «Що ж ми маємо на сьогодні? Так, є певні досягнення в диверсифікації поставок газу через реверс з Європи. Але водночас за цей рік ми стали залежні від Росії не лише в газовому питанні, а й імпортуємо електроенергію, ще й вугілля купуватимемо. Постає величезне питання: чого ми досягли? Який результат роботи команди, яка мала займатися реформуванням галузі?», — запитувала обраниця.


Із цього приводу, депутат зауважила: вже рік ми чуємо тезу, що повинні стати незалежними від імпортного газу. Водночас ми створили такий режим оподаткування, який фактично «вбиває власний видобуток». Приватні видобувні компанії згортають свої інвестиційні програми, відтак порівняно з минулим роком ми недорахуємося майже півмільярда кубометрів газу. Тоді доведеться купувати або в Європи, але є обмеження по реверсу, або в Росії. Тож незрозуміло, яка наша політика: ми стимулюємо чи, навпаки, вбиваємо власний видобуток», — зауважила представниця «Самопомочі».


За словами В. Войцицької, тема вугілля занадто заполітизована, як і вся галузь загалом. Це, наголосила вона, результат тієї ганебної приватизації, яка відбувалася останні 5—10 років, коли за безцінь розкрадалися активи та з державної монополії ставали приватними. Яскравий приклад цього — дії одного з олігархів, «який фактично шантажує уряд вимогою збільшити ціну на вугілля».


На її думку, цієї зими варто готуватися до найгіршого. Насамперед готувати суспільство до того, що таких гарячих батарей, як раніше, ми вже напевно не побачимо. А ще — брати приклад із сусідів, як вони розв’язували проблеми із браком електроенергії. Польща, зокрема, діяла відповідно до базових законів економіки: збільшила ціну на енергоресурси, що стимулювало зменшення її споживання.


Водночас голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олексій Рябчин («Батьківщина») вважає, що неприпустимо підвищувати тарифи, не даючи людям можливості споживати менше. «У нас усе робиться лише адміністративними засобами — знижується температурний режим у приміщеннях, збільшуються тарифи. А європейський підхід, навпаки, стимулює людей не фіскальними методами, а зміною поведінки, споживати менше енергії», — сказав він. Без стовідсоткового обліку споживання води, електроенергії, газу та тепла країна не виживе, переконаний депутат. Це база для заходів з енерго-ефективності.

 

ДОСЛІВНО

Народний депутат Наталія КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА:


«Нині українець споживає енергії втричі більше, ніж середньостатистичний громадянин Європейського Союзу. За підрахунками експертів, якщо скоротити споживання вдвічі-втричі, ми могли б відмовитися від поставок газу з Росії. Крім того, ми повинні бути в тренді, розвивати альтернативні джерела енергії, такі як енергія сонця, вітру, води, які є відновлюваними і в перспективі дадуть можливість відмовитися від закупок енергії в інших країнах, які завжди є дорогими».

 

Народні депутати України Наталія Кацер-Бучковська, Олексій Рябчин, Вікторія Войцицька.