У фінансових колах США говорять про те, що Україна, за непідтвердженою інформацією, отримає значно гірші умови реструктуризації боргу, ніж ті, які уряд очікував на початку переговорів. Це пов’язано насамперед із непримиримою позицією деяких інвестиційних фондів, через які українські єврооблігації у другій половині минулого року агресивно скуповували російські інвестори, каже фінансист Нью-йоркського банку на умовах анонімності.
Деякі спеціалісти, які торгують українськими єврооблігаціями та іншими високоризикованими борговими зобов’язаннями, вважають, що ці фонди зосередили в себе на рахунках трохи більше 25% українських єврооблігацій, що дає їм можливість заблокувати будь-яку угоду України з іншими кредиторами. Серед найактивніших покупців українського державного боргу називали структури, пов’язані з Ігорем Шуваловим, віце-прем’єром Російської Федерації. «Фінансова війна розпочалася ще торік, коли Росія однією рукою бомбила Донбас, а другою — скуповувала українські борги, аби мати можливість заблокувати переговори та зіпсувати стосунки Києва з фінансистами», — каже банкір. «На той момент здавалося, що неспроможність розв’язати боргову проблему означатиме фінансовий колапс і повну відсутність зовнішнього кредитування для України, в тому числі з боку МВФ. Але ситуація змінилася, і очевидно, що МВФ продовжить підтримувати Україну за будь-яких умов. І все-таки знижка лише в 20% означатиме тільки одне — Україна не зможе виплачувати цей борг і з часом змушена буде знову реструктурувати його».
Кредитори категорично не погодилися списати 40% боргу і, за даними на 25 серпня, досягнуто попередньої — і дуже крихкої — домовленості про списання лише 20% боргу, кажуть два банкіри, причетні до переговорів. Кредитори також погодилися, щоб Україна повертала борг на кілька років довше та платила нижчі відсотки. Американські фінансисти вважають, що принципової угоди сторони досягнуть уже до кінця серпня, а остаточно її буде оформлено у вересні. Деякі кредитори відмовлялися обговорювати більше ніж 5% списання, інші наполягали на списанні лише 10%. «Кредитори змушені будуть погодитися на 20% списання принципової суми, а також на значно довші терміни виплати та нижчі відсотки,» — написав у звіті для клієнтів Гінтарас Шліжюс, аналітик Райфайзен Банку у Відні. «Україні вдасться уникнути дефолту, і це дасть країні можливість значно швидше повернутися на ринки міжнародного капіталу».
«Угоду може бути досягнуто вже до кінця цього тижня, але все це ще може зірватися», — написав у звіті для клієнтів аналітик Тім Еш, який є спеціалістом з питань української економіки протягом 20 років і нині працює в лондонському офісі японської фінансової компанії «Номура». «Знижка 20% — це все-таки малувато. Могла б Україна отримати більше? Можливо. Але готовністю обговорювати меншу знижку Україна вкотре підкреслила, що хоче зберегти добрі відносини з ринком».
Коли інвестори вважають, що облігації будуть обслуговуватися, вони жваво купують їх. Зростає попит — підвищується ціна. Ціна на українські єврооблігації цього тижня зростає, і деякі банки — разом із Райфейзен Банком — рекомендують своїм інвесторам продавати українські облігації на хвилі ейфорії щодо досягнення такої угоди з кредиторами. Як і інші аналітики, Еш застерігає від надмірного оптимізму й наголошує, що сторони ще мають прийти до остаточного порозуміння в той час, як Москва прагнутиме зіпсувати стосунки Києва з МВФ. Розв’язання проблеми боргу є однією з ключових умов для фінансування України з боку МВФ, який наполягав на 40-відсотковому зменшенні основної суми боргу. Українські єврооблігації залишаються вкладенням для відчайдушних. Інвестори порівнюють їх не так з боргами таких країн, як Білорусь чи Вірменія, як з боргом Іраку, оскільки обидві країни мають дуже подібні ризики. Як проти Іраку, так і проти України ведуть війну терористичні угруповання, котрі загрожують територіальній цілісності країн, а також не дають їх економікам повноцінно розвиватися і у такий спосіб підривають платоспроможність.
Підготувала Єва БОРСУК.
Нью-Йорк.
