Оглядаючись на пройдений Узбекистаном шлях незалежного розвитку, відзначаєш, на-скільки значні зміни відбулися в житті країни. Вони увійшли в літопис як час будівництва нової держави, створення сучасного суспільства.

Незалежність — це можливість вільно розпоряджатися долею своєї країни, її природними, економічними й інтелектуальними ресурсами, посісти гідне місце у світовому співтоваристві, — зазначив глава Узбекистану Іслам Карімов на урочистостях, присвячених 23-річчю країни. Зовнішня політика, що проводиться Узбекистаном, спрямована насамперед на розвиток дружніх зв’язків, зміцнення співробітництва із країнами близького й далекого зарубіжжя, обстоювання принципової позиції держави з вирішення протистоянь і конфліктів виключно мирним шляхом.


24 роки тому найважливішим завданням зовнішньополітичної діяльності Узбекистану було визначено активну участь у роботі міжнародних європейських, азійських і світових організацій. 2 березня 1992 року Узбекистан вступив до ООН. Цей факт підтвердив світове визнання молодої республіки. А нині Узбекистан є активним учасником практично всіх програм і спеціалізованих структур цієї організації.


Узбекистан — також учасник і всіх найважливіших міжнародних договорів у сфері роззброєння і нерозповсюдження зброї. Наша країна активно сприяє зусиллям ООН із забезпечення глобальної і регіональної безпеки. Важливим внеском у цьому напрямі стала ініціатива Президента Республіки Узбекистан Іслама Карімова про створення в Центральній Азії зони, вільної від ядерної зброї (ЦАЗВЯЗ). На 69-й сесії Генасамблеї ООН консенсусом було ухвалено резолюцію «Договір про зону, вільну від ядерної зброї, у Центральній Азії», яку у вересні 2006 р. підписали всі центральноазіатські держави. В 2009 році після ратифікації Договір про ЦАЗВЯЗ набув чинності. У такий спосіб ЦАЗВЯЗ зайняла стале місце в міжнародному порядку денному із роззброєння.


Нині в нашій країні активно працюють представники різних агентств, фондів, програм і спеціалізованих структур ООН. В галузі культури співробітництво з ЮНЕСКО засноване на збереженні й розвитку культурної спадщини Узбекистану. Історико-культурні об’єкти Самарканда, Шахрисабза, Бухари й Хіви внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Культурний простір Байсуна, а також шашмаком, катта ашула й Навруз включено до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства.


Заповідник Чаткал у Ташкентській області було внесено до Списку біосферних заповідників. Озеро Денгізкуль у Бухарській області й Айдар-Арнасайська система озер внесені до Міжнародного реєстру унікальних водно-болотних угідь.


Узбекистан вступив до Всесвітньої туристичної організації ООН у 1993 році, з 2004 року в Самарканді діє Регіональний центр ЮНВТО з Великого шовкового шляху. Щорічне проведення з 1994 року Ташкентського міжнародного туристичного ярмарку є одним із важливих напрямів цього трансконтинентального проекту. Ярмарок уже перетворився на найбільший професійний форум Центральної Азії у галузі туризму.


Торік у Самарканді відбулася 99-та сесія Виконавчої ради ЮНВТО, у якій взяли участь делегації понад 30 країн. Сесія була приурочена до 20-річчя від дня прийняття Самаркандської декларації про туризм на Великому шовковому шляху.
Країна працює в складі понад ста найавторитетніших і найвпливовіших у світі міжнародних структур. Серед них ОБСЄ, у реалізацію проектів якої залучено інститути громадянського суспільства, у тому числі національні інститути із захисту прав людини.


15 червня 2001 року в місті Шанхай главами Узбекистану, Казахстану, Киргизстану, Росії, Китаю і Таджикистану підписано Декларація про створення Шанхайської організації співробітництва (ШОС). І сьогодні ШОС є механізмом багатосторонньої взаємодії зі зміцнення стабільності й безпеки, розвитку економічної взаємодії в Центральній Азії.


З перших років незалежності Республіка Узбекистан проголосила співробітництво з Європою як один із пріоритетів своєї зовнішньої політики. Відносини розбудовуються і на двосторонньому рівні, і в рамках Угоди про партнерство й співробітництво з ЄС та державами-членами.


У рамках СНД за минулі роки створено велике правове поле й напрацьовано інструменти й механізми взаємодії з багатьох важливих для держав-учасників Співдружності напрямів.


28 серпня 1992 року в місті Нукусі учасники міжнародної науково-практичної конференції із проблем Аралу й Приаралля виступили із закликом до урядів, парламентів і громадськості держав Центральної Азії створити Міжнародний фонд для вирішення проблем Аральського басейну. А 4 січня 1993 року в Ташкенті відбулася зустріч глав п’яти держав Центральної Азії, за підсумками якої ухвалено рішення про створення Міжнародного фонду порятунку Аралу (МФПА).


Проведення з ініціативи Узбекистану в березні 2008 року в Ташкенті міжнародної конференції по Аралу надало значного імпульсу для широкого розгляду проблеми в міжнародному форматі. Особливу значимість у період головування Узбекистану в МФПА відіграла міжнародна конференція «Розвиток співробітництва в регіоні басейну Аральського моря з пом’якшення наслідків екологічної катастрофи», що відбулася 28—29 жовтня 2014 року в Ургенчі, за підсумками якої підписано угоди про реалізацію в басейні Аральського моря національних і регіональних проектів загальною вартістю 3 млрд. доларів, із залученням пільгових довгострокових кредитів на загальну суму 1,9 млрд. доларів і наданням коштів технічного сприяння та безоплатних грантів у розмірі 200 млн. доларів.


Сьогодні увагу всього світу прикуто до змін, що відбуваються в економіці Узбекистану. Тільки за останні роки на території республіки в рамках комплексної програми лібералізації економіки країни було створено вільну індустріально-економічну зону «Навої», спеціальні індустріальні зони «Ангрен», «Джизак», які діють у режимі максимальних пільг і преференцій для іноземних бізнесменів. Підприємства вже зараз ефективно діють, приносячи відчутні дивіденди економіці Узбекистану та партнерам за кордоном.


І якщо раніше привабливість республіки полягала винятково в її природних ресурсах, то нині стимулом для партнерства стають сприятливі умови для ведення бізнесу, товари легкої промисловості, машинобудування, продукція переробки сільського господарства найвищої якості, послуги, надавані на рівні світових стандартів, а головне — надійне й сумлінне партнерство. Це підтверджують і найбільші міжнародні форуми з питань розвитку науки, культури, формування громадянського суспільства, правових реформ, забезпечення продовольчої безпеки тощо, які проводяться в Узбекистані.


За матеріалами Посольства Республіки Узбекистан в Україні.

 

 Ташкент. Монумент Незалежності й Гуманізму.