Міністри закордонних справ Чорногорії та Боснії і Герцеговини Рашко Коніевич та Ігор Црнадак підписали у Відні договір про державний кордон між двома балканськими країнами. Це перший документ, укладений між країнами колишньої Югославії, що залагодив територіальні претензії одна до одної. Згідно з ним спірна територія у 70 квадратних кілометрів області Суторіна відтепер відходить до Чорногорії. Спір про її приналежність розпочався у 2006 році, коли Чорногорія вийшла зі складу державного союзу із Сербією і проголосила незалежність.

Як зазначають історики, Суторіна, що має вихід до відкритого моря в Чорногорії, до 1947 року була частиною Боснії і Герцеговини. За Броз Тіто влада Югославії перекроїли території союзних республік, і Суторіна відійшла до Чорногорії. Але Боснія і Герцеговина, яка проголосила незалежність в 1992 році, стала претендувати на неї.


Сербські ЗМІ зауважують, що підписання цього документа між Сараєво та Подгорицею є і політичним посланням до інших колишніх республік Югославії, які мають територіальні претензії одна до одної (питання державного кордону Боснії і Герцеговини з Хорватією і Сербією дотепер залишається відкритим). Президент Чорногорії Філіп Вуянович і голова президії Боснії і Герцеговини Драган Чович, які були присутні на підписанні документа, ясно натякнули на це іншим країнам регіону.


«Без міжнародного посередництва, доброї волі й добросусідських відносин не може йтися про повагу до суверенітету й територіальної цілісності країн», — заявив глава Чорногорії. А Драган Чович зазначив, що Сараєво й Подгориця направлять чітке послання іншим країнам: поодинці проблеми кордонів вирішити неможливо, їх треба усувати за столом переговорів спільно.


Тепер цей спір улагоджено, і Чорногорія може з упевненістю очікувати, що на саміті НАТО в 2016 році у Варшаві вона одержить запрошення до вступу в Альянс. Утім, як і Боснія і Герцеговина. Нагадаємо, що раніше повідомлялося: на саміті 2016 року буде в основному розглядатися питання розширення Північноатлантичного блоку. Згідно з політикою відкритих дверей, проголошеною НАТО, найімовірнішими кандидатами на вступ до нього названі Грузія, Македонія, Чорногорія, а також Боснія і Герцеговина. Рішення про те, які країни отримають підтвердження на членство в НАТО, буде оголошено ще до кінця цього року.


Можна не сумніватися, що НАТО постарається вирвати з-під впливу Росії насамперед балканські країни, які раніше входили в Югославію, на народи яких Кремль уже почав масовану пропагандистську атаку. При цьому Москва використовує старий метод тиску й шантажу — природний газ.