Парламентська передвиборна кампанія у Польщі несподівано винесла на перше місце в суспільно-політичній дискусії питання референдуму, чи то пак уже референдумів.
На початку серпня «Голос України» розповідав про фактично відсунутий у тінь політичного дискурсу референдум, який призначив на 6 вересня тепер уже колишній президент Броніслав Коморовський. Його політичний опонент і нинішній глава держави Анджей Дуда, від якого радше сподівалися скасування цього референдуму, оголосив про проведення ще одного всенародного обговорення. І з метою економії (організація одного плебісциту коштуватиме польському держбюджету майже 100 мільйонів злотих — 600 мільйонів гривень) призначив його на 25 жовтня, тобто в один день із проведенням парламентських виборів. Таким чином центральною темою передвиборних перегонів фактично стали питання, винесені на два референдуми, як, власне, і доцільність останніх.
Отож 6 вересня поляки мають визначитися, чи підтримують вони запровадження мажоритарної системи (одномандатних виборчих округів) під час виборів до Сейму (нижньої палати парламенту), а також чи погоджуються, аби було збережено існуючу систему фінансування партій із державного бюджету. Позитивна відповідь на ці запитання дасть підстави для кардинальної зміни функціонування політичної системи країни в майбутньому.
А на «референдумі Дуди» громадян запитають, чи не проти вони повернути попередню систему виходу на пенсію (у 65 років — для чоловіків і в 60 — для жінок), заборонити приватизацію держлісгоспів і скасувати «обов’язковий вік» для старту початкової освіти. Що стосується останнього, то в Польщі він становить 6 років, проти чого виступає певна частина батьків.
Варто згадати, що Коморовського до ідеї референдуму підштовхнув програш під час першого туру виборів та надія на отримання голосів прихильників Громадянської платформи на одномандатних округах. Натомість на «референдум Дуди» винесено ті питання, які на початку липня провладна «Право і справедливість» (ПіС) вимагала додати до списку плебісциту 6 вересня.
Політологи і конституціоналісти заговорили про «зловживання обома президентами інструментом референдуму». Щоправда, «референдум Дуди» ще має отримати «добро» верхньої палати — Сенату, де більшість нині має опозиційна до президента (висуванця ПіС) Громадянська платформа.
Варшава.
