— Юрію Олександровичу, минуло 100 днів з часу призначення вас головою Антимонопольного комітету України. Наша газета представляла вас читачам у день призначення на цю посаду і, за традицією, хоче почути розповідь, які були перші кроки, як працюється?


— Без зайвої скромності скажу: зроблено немало. Безумовно, головне — сформовано повний дієздатний склад Антимонопольного комітету. Нові державні уповноважені мають різний професійний досвід, але всіх об’єднує бажання працювати прозоро й системно. По-друге, комітет став значно відкритіший. Це стосується і публічного обговорення змін до законодавства, і розслідування справ, і постійних зустрічей із бізнес-асоціаціями, і проведення на базі АМКУ нарад і круглих столів з розвитку конкуренції в окремих галузях.


Наша робота повинна бути корисна для суспільства. Досить швидко ми маємо показати зміни у сфері реформування законодавства, прозорості наших процесів, об’єктивному розгляді резонансних справ, виправленні проблемних ситуацій на різних ринках. За останні три місяці було узгоджено позицію із громадськістю та парламентаріями з найважливіших законопроектів: щодо нових порогових показників для контролю за економічними концентраціями, методики розрахунку штрафів та публікації рішень. Не чекаючи прийняття законів у Верховній Раді, ми вже почали самостійно працювати за вищими, ніж раніше, стандартами.


Комітет розпочав дослідження на ринках енергетики та авіаційних перевезень. 


Ми проводимо їх відкрито. По кожному з них було проведено круглі столи, в яких брали участь представники бізнесу, міністерств і державних регуляторів. Вивчаємо й діяльність «Газпрому».


Новий склад Комітету опрацьовує програму реформування АМКУ. Мета — чіткіше розмежування компетенції з іншими державними органами і, відповідно, концентрація органів АМКУ на дослідженні найважливіших ринків і сприяння розвитку конкуренції. Маємо розробити цю програму протягом наступних трьох місяців.


— Висока посада, яку обіймаєте, — перша для вас на державній службі. До цього ви займалися правовими питаннями у великих комерційних структурах, зокрема прийшли в Антимонопольний комітет з посади заступника генерального директора з правових питань металургійного гіганта ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Чим відрізняється державна робота від попередньої? Де люди працюють ретельніше, послідовніше, ефективніше?


— Приватний сектор і державна служба — дві різні, але пов’язані між собою речі. Мета існування приватних економічних суб’єктів — одержання економічного чи соціального ефекту. Мета державної служби — виконання функцій держави, що, крім іншого, включає забезпечення можливості ефективної роботи приватних суб’єктів з урахуванням суспільних інтересів.


У приватному секторі більше гнучкості й свободи і в наявних ресурсах, і в кадрових питаннях, і щодо можливості за необхідності відходити від сталих правил. Робота простіша — коло завдань вужче, всі елементи структури працюють на одну мету, швидше приймаються рішення, немає такого ступеня публічності. Баланс матеріальної і нематеріальної мотивації працівників у приватному секторі — на користь першої. Успіх часто пов’язаний із готовністю йти на виправданий ризик.


На державній службі масштаб питань, з якими ти працюєш, значно більший. Під час прийняття рішень до уваги береться більше чинників, аніж переважно економічний ефект, як у приватному секторі. Працювати складніше через обмеженість ресурсів. Мотивація працівників більше нематеріальна — стабільність, соціальні гарантії тощо. Бажання йти на ризик — мінімальне. Значно більша відповідальність. Особисто для мене — це новий і дуже цікавий досвід.


— В іноземних корпораціях часто трапляється, коли ефективних менеджерів з бізнесу запрошують у державні структури, а потім вони повертаються, як правило, з підвищенням у корпорації. Знаю багато таких прикладів. 

Чи не слід і в Україні ширше це практикувати?


— Завдання керівника — визначати пріоритети і доводити справу до кінця. У приватному секторі керівник більше сконцентрований на результаті, ніж на процесі. Я думаю, що залучення на керівні посади людей, які професійно сформувалися в приватному секторі, особливо в міжнародних компаніях, — загалом добра ідея. Звичайно, можна навести й негативні приклади, пов’язані з конфліктом інтересів. Загалом робота у великих міжнародних компаніях ведеться за визначеними стратегічними пріоритетами на тривалий, середній і короткий термін, рішення приймаються на основі раціональних моделей, діє система оцінки і розвитку персоналу, ефективна комунікація є пріоритетом.


— З якими проблемами ви зіткнулися в перші дні й тижні роботи на чолі комітету?


— Головною проблемою було швидко увійти в курс справ, зрозуміти внутрішні процеси та порядок відносин з іншими державними органами і чи не найголовніше — опанувати потік інформації, який проходить через АМКУ. 

Щоденно через мене проходять сотні листів, запитів, наказів, розпоряджень. Навчитися ефективно контролювати цей потік було першочерговим завданням.


— Які питання, розв’язання яких проблем ви визначили своїми пріоритетами?


— Пріоритети дуже конкретні — оперативне проведення дослідження енергетичної галузі, наведення порядку на ринках фармацевтики, палива, авіаперевезень. 


Ми повинні системно проаналізувати практику минулих років і навести порядок у відносинах із суб’єктами щодо інформаційних вимог комітету, підходів до недобросовісної конкуренції. Стосовно надання дозволів на економічні концентрації повинні бути переглянуті та спрощені правила подання заяв, розроблені прозорі критерії оцінки злиття та поглинання, має запрацювати електронна система подання заяв та матеріалів. Роль та завдання територіальних відділень також потребують коригування після ретельного аналізу їх діяльності. Важливим є адвокатування і розвиток конкуренції. Крім роз-в’язання проблем на окремих ринках, конкуренція має розвиватися системно як пріоритет центральних і місцевих органів влади. Сприяти їй має програма розвитку конкуренції. Нині ми обговорюємо її формат та наповнення з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України


— Успіхів вам. Україні вкрай потрібні високоосвічені молоді та енергійні управлінці.

 

Голова Антимонопольного комітету України Юрій Терентьєв роз’яснює плани та пріоритетні напрями роботи комітету на нараді співробітників.


Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.