Економіка Республіки Узбекистан за роки незалежності розвивалася на основі національної моделі, розробленої Президентом Ісламом Карімовим з урахуванням соціально-економічного потенціалу країни, історії народу, національних цінностей, а також світового досвіду.

 

У результаті перетворень було кардинально змінено структуру економіки, створено надійну нормативно-правову базу для її динамічного розвитку й сприятливий інвестиційний клімат. Результат: збільшення обсягу ВВП на душу населення з паритету купівельної спроможності — в 4 рази, показники зростання національної економіки зросли в 5,5 разу. Починаючи з 2005 року, держбюджет виконувався із профіцитом. Інвестиційне середовище й заходи зі стимулювання вкладень, гарантії захисту прав інвесторів сприяли зростанню обсягу накопичених інвестицій, що становило в еквіваленті $190 млрд., з яких понад $65 млрд. — іноземні.


За 24 роки в країні було створено цілком нові галузі промисловості: автомобілебудування, нафтогазохімія, нафтогазове й залізничне машинобудування, виробництво сучасних будівельних матеріалів, побутової електроніки, фармацевтика тощо. Це — понад 60% від усієї виробленої в республіці промислової, конкурентоспроможної на світовому ринку продукції.


В автомобілебудівній галузі сьогодні працює майже 200 підприємств, на яких зайнято понад 25 тисяч осіб. Успішно функціонує низка спільних підприємств, створених за участі таких всесвітньо відомих автомобілебудівних компаній, як General Motors, MAN, Іsuzu, Іtochu.


У рамках реалізації програми із забезпечення енергетичної незалежності та розвитку нафтогазопереробних галузей у співпраці із закордонними компаніями побудовано Бухарський нафтопереробний завод, Шуртанський газохімічний комплекс, Кунградський содовий завод, Дехканабадський завод калійних добрив... На базі Сургільского родовища будується Устюртський газохімічний комплекс.


За роки незалежності докорінно змінилася структура сільськогосподарського виробництва. Ключовим, принциповим чинником реформ став перехід від адміністративної планово-розподільної системи на ринкові відносини. Унаслідок виробництво зернових збільшилося з менш як 1 млн. тонн до понад 8 млн. тонн, перетворивши країну на експортера пшениці. Крім того, сьогодні в республіці виробляється майже 17,4 млн. тонн плодоовочевої продукції.


За роки незалежності реалізовано масштабні проекти з модернізації і розвитку шляхово-транспортної інфраструктури. У рамках виконання програми з розвитку автомобільних доріг загального користування за останні 
5 років побудовано й реконструйовано майже 2,5 тис. км автодоріг. Введено в експлуатацію унікальну автомобільну дорогу через перевал Камчик, що відповідає найвищим міжнародним стандартам, з будівництвом двох тунелів.


Побудовано нові залізниці. Здійснено електрифікацію залізничних ліній, що з’єднують столицю з регіонами, запущено в експлуатацію високошвидкісний пасажирський поїзд «Афросійоб». Ведеться будівництво нової електрифікованої залізної дороги Ангрен—Пап довжиною 123 км із будівництвом тунелю довжиною понад 19 км.


Нині в Узбекистані функціонує понад 20 міжнародних транспортних коридорів, з яких дві великі міжнародні автомобільні дороги з’єднують Західну Європу з країнами Східної Азії.


У рамках розвитку й оновлення повітряного транспорту в Узбекистані створено новітній комплекс технічного обслуговування літаків, реконструйовано аеропорти, вдосконалено систему навігації на всій території Узбекистану.


Проведення структурних перетворень і диверсифікованості економіки підкріплюється стійким зростанням ресурсної бази банків, розширенням частки довгострокових джерел фінансування і підвищенням ролі комерційних банків у цих процесах. У результаті нині забезпечено показник рівня достатності капіталу, що втричі перевищує міжнародні стандарти Базельського комітету з банківського нагляду.


На сьогоднішній день усім комерційним банкам республіки присвоєно рейтинг із прогнозом «стабільний» від провідних міжнародних рейтингових компаній Standard & Poor’s, Moody’s і Fіtch Ratіngs.


Останніми роками рушійною основою економічного зростання Узбекистану по праву стають малий бізнес і приватне підприємництво, в якому зайнято понад 90% від загальної кількос-ті всіх господарюючих суб’єктів. Розширенню частки цього сектору сприяють удосконалення ділового середовища, створення надійних систем захисту прав і гарантій приватної власності, зниження податкового навантаження.


За роки незалежності внаслідок зниження податкових ставок, розширення податкової бази й лібералізації податкового адміністрування сукупне податкове навантаження на економіку знизилося з понад 45% до 19,5%, а ставка єдиного податкового платежу для малих виробничих підприємств знизилася більш як утричі — з 15,2% до 5%.


Найперспективнішою галуззю економіки Узбекистану стала й сфера послуг, яка динамічно розвивається. Якщо на початку 1990-х років частка послуг в економіці становила майже 33%, то нині за рахунок цієї сфери створюється 54% ВВП.


Одним із перспективних напрямів даної сфери, підкріпленим величезним потенціалом, є туризм. Багата історична спадщина узбецького народу приваблює дедалі більшу увагу закордонних туристів. Узбекистан посідає одне із провідних місць у світі за кількістю історичних визначних пам’яток — понад 4 тисячі стародавніх архітектурних пам’яток, з яких 140 внесено до в спису історичних об’єктів, що охороняються ЮНЕСКО.


Сучасна туристична інфраструктура, створена в країні останніми роками, відповідає високим світовим стандартам. Послуги туристам надають понад 490 комфортабельних готелів і мотелів, кемпінгів.


Успіхи, що досягаються Узбекистаном, здобувають визнання світової спільноти. Зокрема, в оприлюдненому Всесвітнім економічним форумом рейтингу держав з економікою, що прискорено розвивається, країна посіла 5-те місце. Також, згідно з опублікованими результатами дослідження «Всесвітній індекс щастя», проведеного соціологами Колумбійського університету за сприяння ООН, Узбекистан серед 158 країн посідає 44-те місце й перше місце серед держав СНД.


Підводячи підсумки, можна з цілковитою впевненістю сказати, що продовження реалізації національної моделі реформування і розвитку економіки дає змогу досягти поставлених на майбутній період цілей і вирішити завдання з подальшого поглиблення реформ і перетворень, спрямованих на поступальне й неухильне зростання економіки та підвищення рівня і якості життя узбецького народу.


За матеріалами Посольства Республіки Узбекистан в Україні.

 

Президент Республіки Узбекистан Іслам Карімов під час відвідування автомобільного підприємства GM-Uzbekіstan (місто Асака, Узбекистан).