Без бантів у косах, букетів та урочистих лінійок зустрічають Back to school, тобто початок навчального року, у Канаді. Тут це — не свято, а звичайний день. До речі, навчальний рік починається по-різному: в когось — у середині серпня, в когось — 3 вересня. Моїй доньці Соломії виповниться п’ять років у листопаді. Але вона вже першокласниця канадської школи у місті Ред Дір...
Без квітів, подарунків і промов
Тут школярів не одягають так пишно, як в Україні. Дитині насамперед має бути зручно. Малюки зодягнені у стилі кежуал: кросівки-джинси-футболка. — Вчителям не прийнято вручати букети квітів, дорогі подарунки, як в Україні, — розповіла моя знайома Ксеня, яка приїхала в Ред Дір з Тернополя. — Можна за бажання подарувати на Різдво чи на останній день навчального року якийсь сувенір чи листівку, намальовану дитиною. Якщо ж ви нічого не подаруєте вчителю, він не засмутиться. А ось від доброго слова, подяки чи усмішки ще ніхто не відмовлявся.
Після двох місяців садка рекомендували до 1 класу Elementary school у Канаді — це перша ступінь освіти: дитячий садок і шкільні класи від 1-го до 5-го під одним дахом. Уже потім дитина йде спочатку до середньої, а затим — до вищої школи, де навчаються старшокласники..
У містечку Ред Дір неподалік нашого дому є початкова школа. Коли я запитала, як мені віддати доньку до дитячого садка, почула у відповідь: без проблем! Секретарка зняла копії мого паспорта й проїзного документа Соломії, і вже з наступного понеділка вона пішла до садка.
Дві з половиною години на день — саме стільки канадські діти проводять у дитячому садку, вранці чи після 12-ї години дня. Оскільки Соломія взагалі не знала англійської мови, вчителька запропонувала нам залишати її на цілий день — тобто з 8.30 ранку до 15.00. Ми погодилися.
Наприкінці червня навчальний рік закінчився. За два з половиною місяці, які Соломія провела в садку, вона вивчила англійський алфавіт (його завчають у вигляді дитячої пісеньки), рахунок до 11, чимало нових слів. Донька брала участь у виставах, її малюнки й арт-об’єкти виставлялися на шкільних експозиціях. Також навчилася писати власне ім’я. Тож учителька рекомендувала Соломію до першого класу.
Шкільне приладдя можна придбати за копійки
В останній навчальний день у дитсадку всім батькам дали листок зі списком речей, які потрібні дітям. Для першого класу треба було придбати, зокрема, набори різних олівців, кольорових крейд, маркерів, різного клею, фарб, папок різного кольору, пакетів на блискавках, ножиці, навушники тощо.
Ціни на шкільне приладдя у липні-серпні значно знижуються, і у супермаркетах часом його можна придбати буквально за копійки.
Новий одяг, який ми купили Соломії до школи, обійшовся нам у 70 доларів, шкільне приладдя — у 40. Рюкзак, сумку для ланчу й пляшечку для води ми купили дитині ще раніше, — 14 доларів. Але чим старша дитина — тим більший список шкільного приладдя і тим дорожче воно обходиться.
Цікаво, що для занять фізкультурою дітям початкової школи не потрібна спеціальна форма. На відповідному уроці, який триває півгодини, школярі одягнені хто в чому, головне, щоб було зручне взуття.
У перший тиждень навчального року батькам приходить лист — скільки потрібно заплатити за відвідування дитиною школи в рік. У минулому році ця сума дорівнювала 30 доларів.
Якщо батьки вирішують, що дитині, щоб дістатися до школи, потрібен автобус, вони дзвонять до шкільної адміністрації та домовляються. Якщо відстань — до півкілометра, учень ходить пішки.
Якщо до школи трохи далі, до кілометра, то плата в місяць за шкільний автобус становить 70 доларів (за даними минулого навчального року). Якщо дитина живе далі, ніж кілометр, то послуги шкільного автобуса безплатні.
А от 2,5 кілометра — це вже межа району, який обслуговує дана школа. Возити будуть, але за плату.
Їжа — з собою
У початковій школі малюків не годують. Тому всі діти беруть із собою ланч і снеки в спеціальній сумці та пляшечку з водою. Мої родичі, коли дізналися, що Соломію в канадському навчальному закладі не годують, перелякалися, що вона собі зіпсує шлунок. На мою ж думку, такий підхід є правильним. По-перше, це зменшує навантаження на бюджет закладу освіти, й у директора немає відповідальності за свіжість і якість харчів. По-друге, дитина привчається до того, що взяти з собою бутерброд і з’їсти його, коли зголоднів, — це не соромно, а нормально. А супом і кашею можна її нагодувати вранці (перед школою) і ввечері.
Протягом шкільного дня діти перекушують тричі. Зазвичай у сумку для ланчу батьки пакують бутерброд, фрукти, цукерки, печиво. Зайнятим батькам приватні фірми пропонують щодня привозити для їхніх дітей ланч.
* * *
Що найбільше хвилює, так це те, що рівень знання англійської мови в доньки далеко не високий. Переживаємо: як навчатиметься? Чи не відстане від своїх ровесників? Ксеня мене заспокоює тим, що канадська освіта відрізняється від української: тут довше «розжовують» навчальний матеріал, подають його як гру. І треба переживати не за знання англійської мови, а за те, чи знатиме вона українську.
м. Ред Дір (Канада).
На знімку: це і є канадська початкова школа.
Фото автора.
