За проголосувало 265 народних депутатів.


З початку обговорення конституційних змін у суспільстві точилася гостра дискусія: чи потрібно приймати ці зміни нині? Крапки над «і» поставлено 31 серпня.


Голові Верховної Ради Володимиру Гройсману довелося відкривати засідання не зі свого робочого місця, а з парламентської трибуни. А все тому, що президія була заблокована представниками Радикальної партії та низкою позафракційних обранців.

 

 

 

 

«Жодне важливе рішення в житті країні не давалося легко, — наголосив В. Гройсман. — За 24 роки нам не вдалося побудувати систему, за якою влада повністю би належала українському народові. Переконаний, що це історичне рішення ми маємо можливість прийняти сьогодні. Україна була побудована як централізована корумпована країна, в якій завжди людина себе відчувала дискомфортно. Нам потрібно 226 голосів для того, щоб ми дали подальший рух європейським змінам. Далі нам потрібно буде 300 голосів для ухвалення остаточного рішення. Але ми матимемо ще місяці дискусій. Зміни до Конституції отримали знак якості Венеційської комісії, найавторитетнішої структури. Але ми бачили, що відносно них є дуже багато неправди. У цьому зацікавлені олігархи, чиновники, бо саме навколо чиновників обертається життя. Я хотів, щоби все відбувалося навколо інтересів людей».


Закликаючи депутатів підтримати проект змін, глава парламенту зауважив, що від їхнього рішення залежить, якою буде Україна. «Важкі рішення приймаються непросто. Те, що ми маємо зробити, назавжди зупинить рабство українського народу перед його величністю чиновниками. Влада належатиме людям, Україна буде незалежною, єдиною, заможною державою», — сказав він.


Розвінчуючи міфи навколо конституційних змін, Голова Верховної Ради наголосив, що децентралізація не якесь чудо, яке дозволить нічого не робити. За місцеве самоврядування, економіку потрібно боротися щодня, додав він. Децентралізація ж створить умови, за яких кожна громада матиме свої фінанси і можливості.


В. Гройсман вкотре наголосив, що у змінах жодного слова немає про особливий статус Донбасу. Там ідеться про особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, яке здійснюватиметься відповідно до закону. «Після визволення Донбасу, відведення військ нам потрібні будуть певні особливості для відбудови Донбасу. Переконаний, що всі це розуміють. Ми не маємо права піддатися на неправдиві аргументи, зупинити децентралізацію. За кожну реформу потрібно боротися і ми маємо боротися за вільну незалежну унітарну державу Україну. За право територіальних громад на повноцінне самоврядування, повноцінну владу», — зауважив він.


У свою чергу представник Президента Степан Кубів, представляючи зміни до Основного Закону, також наголосив, що головна страшилка законопроекту — «особливий статус Донбасу» — відсутня у документі. «Немає в проекті змін ніяких особливих статусів «ДНР-ЛНР». Ось що там написано: «Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом» (пункт 18 розділу XV). Особливий статус, відповідно до запропонованих змін, матиме лише місто Київ, як столиця України (частина 16 статті 92), — сказав він. — Особливості місцевого самоврядування не дадуть шансу наділити окремі райони Донбасу надмірними повноваженнями. Тому що самоврядування може діяти лише в рамках Конституції та законів України. Які саме потрібні особливості місцевого самоврядування в східних районах? Насамперед це гарантія контролю з боку представників держави за дотриманням Конституції і законів України».


Свої точки зору висловили й представники фракцій. Так, Юрій Шухевич (Радикальна партія) заявив, що не можна змінювати Конституцію в умовах війни. «Нас сьогодні ставлять перед вибором: децентралізація чи посилення авторитаризму в країні. Нам говорять, що хочуть унітарної держави і водночас імплементують Мінські угоди у нашу Конституцію. Нам говорять, що немає особливого статусу. Але є особливий порядок здійснення місцевого самоврядування», — заявив він.


Олег Березюк («Самопоміч») процитував слова Жан-Жака Руссо: «Узурпатори неодмінно приносять із собою або вибирають часи смути, щоб, користуючись панікою у суспільстві, привести руйнівні закони, які народ ніколи не прийняв би у спокійному стані. Вибір моменту зміни конституції є однією з надійних ознак, за якою можна відрізнити роботу законодавця від роботи тирана».


Представник Опозиційного блоку Юрій Бойко заявив, що їх фракція підтримуватиме зміни. Бо вважає, що вони відкривають шлях до мирного врегулювання ситуації на Донбасі.


«Ми чекаємо, що наступним кроком буде прийняття законів, які відображені у Мінському протоколі і які законодавчо закріплять шлях України до дипломатичного вирішення військового конфлікту», — сказав він.


Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко зауважила, що попри те, що Україна має прекрасні взірці роботи над змінами до Конституції, сьогоднішні процеси не об’єднають ні сесійний зал, ні суспільство.


«Конституція, яка має ухвалюватися у консенсусі нації та еліт, ухвалюється у розбраті. На таких розбратах не будуються реформи. Ми всі хочемо миру більше, ніж збереження власного життя. Путіну не потрібен Донбас.

Йому потрібна війна, дестабілізація в Україні. Тому голосуванням проти маємо повернути мирні переговори на правильний шлях, який дасть мир, а не його ілюзію», — додала обраниця.


Андрій Деркач (група «Воля народу») наголосив, що законопроект нічого спільного з децентралізацією не має, але це краще, ніж нинішня система. Тому група голосуватиме за зміни.


Група «Партія «Відродження» запровадила вільне голосування всередині фракції. Водночас Віктор Бондар наголосив, що справжня децентралізація має запрацювати вже сьогодні, а не через два роки. «Тому ми вимагаємо, щоб наших представників залучили до процесу написання змін до Конституції, щоб була реальна передача повноважень на місця», — сказав він.


Максим Бурбак («Народний фронт») наголосив, що фракція підтримуватиме проект у першому читанні, бо він розпочинає процес децентралізації. «Фінансова децентралізація вже працює. Місцеві бюджети отримали плюс понад 40 відсотків. Треба робити адміністративну децентралізацію», -сказав депутат. Водночас він нагадав, що для остаточного ухвалення змін до Конституції потрібно буде 300 голосів. І вони будуть тоді, коли будуть прийняті всі, ми ухвалимо всі необхідні законопроекти, які підтверджуватимуть цю децентралізацію. Це дасть можливість нашим західним партнерам тиснути на Росію, щоб вона виконала три базові вимоги Мінських угод — припинення вогню, відведення всіх збройних угруповань, контроль за кордоном України.


Голова фракції Блок Петра Порошенка Юрій Луценко вважає, що бажання заглушити чужу точку зору є проявом більшовизму, прикритого патріотизмом.


«По суті, децентралізація — це виконання головної вимоги Майдану. Він стояв не за зміну Президента, Верховної Ради, а за зміну системи влади — передачу повноважень, коштів і права обирати керівників місцевим громадам. Ми голосуватимемо «за», бо це нарешті скасовує Українську Радянську Соціалістичну республіку, де один вождь у країні призначав керівників і розподіляв кошти», — наголосив він.


«Кажуть, що префекти — це диктатура. Ні! Децентралізація без префектів — це сепаратизм. Тому префекти стежитимуть за законністю. Слідкуватимуть за тим, щоб усі рішення місцевих рад відповідали українським національним інтересам та Конституції. Не Президент розпускає раду, а Конституційний Суд і Верховна Рада за поданням префекта має право це зробити. І це набагато демократичніше, ніж сьогодні», — додав обранець.


Він нагадав також, що чинна норма Основного Закону дозволяє запровадити особливий статус для всіх областей. «Захищати цю норму — відкривати дорогу параду суверенітетів, які вже розпочало, на жаль, Запоріжжя.

Це треба припинити, скасувавши цю норму, голосуючи на нинішні зміни до Конституції», — констатував Ю. Луценко.


Підбиваючи підсумки, Голова Верховної Ради Володимир Гройсман поділився: у нього склалося враження, що запропоновані Президентом зміни до Конституції — це один документ, а виступи деяких депутатів торкалися зовсім іншого документа.


Голова Верховної Ради поставив на голосування проект змін до Конституції у частині децентралізації. «За» проголосувало 265 народних депутатів.


Одразу після голосування глава парламенту закрив другу сесію Верховної Ради восьмого скликання. Третя сесія відкриється вже сьогодні.


Ще зранку під стінами Верховної Ради зібрався багатолюдний мітинг.


Учасників акції від будівлі парламенту відділяв кордон силовиків. Ситуація була доволі спокійною, заворушення розпочалися після голосування. Мітингувальники кидали димові шашки і намагалися прорватися у будівлю парламенту. На жаль, не обійшлося і без поранень. Хтось із протестувальників використав бойову гранату, було поранено кілька десятків міліціонерів і журналістів.

 

Дослівно

 

Голова Верховної Ради Володимир Гройсман: 


«Конституція, яку ми нині розглядаємо, це і є той фундамент, на якому буде побудована справжня європейська унітарна та суверенна країна — Україна. Я би ніколи в житті не дозволив собі проголосувати за особливий статус будь-кого. Все, що ми почули, не відповідає дійсності. Ця реформа — це справжня деузурпація, деолігархізація і розвиток громад в Україні. Це внесок в розвиток кожної людини — в її освіту, охорону здоров’я, робочі місця і заробітну плату, нормальні дороги і безпеку».