Заробляти політичний капітал на проблемах громадян, котрі взяли кредити в іноземних валютах, намагаються не лише у нашій державі. Днями нижня палата польського парламенту (Сейм) ухвалила дискусійний Закон «Про реструктуризацію валютних кредитів».
Документ уже охрестили «законом про допомогу «франковичам». Так у Польщі називають тих, хто у роки буму на «дешеві» валютні кредити (пік припав на 2007—2008 рр.) за порадою банківських консультантів оформляв їх у швейцарських франках. Таких понад 600 тисяч — третина від 1,9 мільйона тих, хто сплачує кредити за помешкання. Через різке подорожчання франка їхні зобов’язання перед банками дуже зросли. Якщо на початку 2008 р. франк коштував 2 злотих, то у січні 2015 р. — 5,19 злотого. Значна частина «франковичів» опинилася в безвиході. Багатьма містами країни прокотилась хвиля маніфестацій з вимогою діалогу з банками та допомоги держави.
Ситуацію використали політики, які за три місяці до парламентських виборів запропонували, як вважають економісти, «популістське розв’язання». Правляча Громадянська платформа підготувала проект закону, який передбачав збалансований розподіл тягаря погашення кредитів між банками і «франковичами». Проте під час останнього третього читання голосами опозиції (Союз демократичних лівих сил, Право і справедливість) та Польської селянської партії -коаліціанта правлячої партії — було ухвалено поправки, якими погашення валютних ризиків практично цілковито покладено на банки, а також суттєво (до 80%) розширено перелік «франковичів», що отримують право на реструктуризацію кредитів.
Закон, зокрема, передбачає, що всі банки за письмовою заявою громадян, які мають кредити в іноземній валюті, зобов’язані протягом місяця провести реструктуризацію цих зобов’язань. Кредитори мають обрахувати різницю між «валютною» кредитною та іпотечною заборгованістю своїх клієнтів, що склалася на сьогодні, та її еквівалентом, який би вони мали платити нині, якби свого часу взяли кредити у національній валюті. Якщо платник валютного кредиту захоче реструктурувати його у польські злоті, то банк зобов’язаний погасити йому 90% згаданої різниці. Дія закону поширюється на власників квартир площею до 100 кв. метрів та будинків — до 150 кв. метрів, але такі обмеження не стосуються боржників, котрі мають трьох і більше дітей.
Ухвалення такої редакції закону спричинило паніку на Варшавській фондовій біржі та падіння курсу акцій банків, зокрема, тих, які мають найбільше «франковичів» серед своїх клієнтів. Про ризики, пов’язані з його реалізацією, Варшаву вже попередили у Європейському центральному банку: ослаблення польських фінустанов матиме негативний вплив на економічний розвиток та зменшення інвестиційної привабливості Польщі, що відіб’ється на всьому суспільстві.
Збалансувати ситуацію все ще може верхня палата парламенту (Сенат). Але останнє слово все одно залишиться за Сеймом, а його депутатів, які дали голоси за остаточну редакцію закону про реструктуризацію валютних кредитів, передвиборчий запал охопив настільки, що вони заздалегідь попереджають сенатську більшість партії влади, що не відступляться від своїх рішень.
Варшава.
