Міністерство юстиції видало наказ, який може привести до ліквідації Державної комісії по запасах корисних копалин (ДКЗ). Поки тривають судові розбирання, розробники надр серйозно захвилювалися. Ліквідують державну комісію, яка обстоювала державні інтереси, а що взамін? Новий перерозподіл газового і нафтового ринку? Запитань більше, ніж відповідей. З цього приводу «Голос України» розмовляє з науковцями, які працюють у галузі вивчення та розробки надр. Це доктор геологічних наук з Інституту геології та геохімії корисних копалин Національної академії наук України Ярослав Лазарук, доктор геологічних наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка Юрій Крупський та кандидат геолого-мінералогічних наук, розробник земних надр з 60-річним стажем Володимир Іванишин.
— Усе почалося з наказу Міністерства юстиції від 18 травня 2015 року про скасування рішення про державну реєстрацію наказу Державної комісії України по запасах корисних копалин «Про затвердження Інструкції про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копалин». Нині цей наказ оспорюють в Адміністративному суді Києва. До чого може призвести ліквідація провідної державної організації в галузі оцінки земних надр?
Ярослав Лазарук:
— Завданням Державної комісії по запасах корисних копалин України є моніторинг запасів усіх корисних копалин: нафти, газу, вугілля, торфу, металів і неметалів, будівельних матеріалів, мінеральних та прісних вод — усього їх понад сто. Іншими словами, завдяки роботі комісії держава має детальну інформацію про стан запасів та ресурсів корисних копалин усіх родовищ України на будь-якому етапі їх вивчення — від пошуків і до завершальної стадії розроблення. В об’єктивності цієї інформації сумнівів немає, оскільки поряд з невеликим штатом ДКЗ (приблизно 30 осіб) до геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин залучено понад три сотні незалежних експертів з числа найбільш кваліфікованих геологів України. Вони спільно ухвалюють результати геолого-економічної оцінки родовищ і надають рекомендації надрокористувачу щодо подальших робіт — пошукових, розвідувальних чи промислової розробки родовищ. Без організації, яка виконує такі роботи, цивілізованій державі обійтись неможливо, тому цілком очевидно, що після ліквідації ДКЗ при якомусь міністерстві чи відомстві буде створена установа зі схожими функціями. Неважко спрогнозувати, що вона втратить свою незалежність — над нею з’явиться чиновник, який може давати вказівки щодо роботи комісії, і не завжди на користь держави, оскільки на чиновника можна знайти механізми тиску. Якщо голова комісії відмовиться виконувати тенденційні накази — призначать того, який буде слухняним. У результаті це призведе до виникнення корупційних схем і оборудок і у наслідку — до розбазарювання і розкрадання надр держави. Особливо в нафтогазовому бізнесі — він завжди був об’єктом корупційних схем і оборудок. І ще одне — якщо створять іншу структуру, то адаптація всіх регламентуючих документів у сфері вивчення та видобування корисних копалин призведе до тривалого, на роки, гальмування розвитку сировинної галузі, а це — зменшення видобутку корисних копалин, ненадходження коштів до бюджету від їх видобування.
Володимир Іванишин:
— Україна також багата своїми сировинними ресурсами. Щоб розвивати економіку, необхідно мати дані про корисні копалини. Таку роль виконує Державна комісія по запасах корисних копалин. Після відкриття кожного родовища — нафти чи газу — ведеться оцінка запасів і ресурсів. Досі все робилося на високому рівні. Експертизу проводили висококваліфіковані фахівці з усієї країни. З боку виробничників і наукових установ не було жодних нарікань.
Як можна розвивати економіку, розробляти родовища, якщо не мати достовірної інформації про запаси? Усе це для держави обернеться великими збитками. До речі, кожен іноземний інвестор розпочинає розмову із стандартних запитань: які запаси родовища, чи затверджені вони ДКЗ? Розглядають протоколи засідання Державної комісії по запасах корисних копалин. Без цих документів про інвестиції не може бути й мови.
— Які підводні течії цієї проблеми?
Ярослав Лазарук:
— Усе почалося із закону, який за попередньої влади подали Ставицький-Мірошніченко, щоб підпорядкувати незалежний орган конкретному чиновнику. Після цього вже теперішній уряд реформаторів, чи то не розібравшись у суті справи, чи то лобіюючи чиїсь інтереси, активно взявся виконувати це помилкове рішення. За державницькою логікою Міністерство юстиції мало б звернутися до Верховної Ради України, щоб скасувати цей закон.
Адже комісія по запасах корисних копалин є державною незалежною організацією, не підконтрольною жодній партії. Тут неможлива корупційна складова, оскільки надрокористувачам невідомо, якими експертами здійснюється перевірка матеріалів родовищ, при сьогоднішній системі надрокористувачі не зможуть впливати на рішення ДКЗ.
ДКЗ працює за випробуваними методиками, які не відрізняються від світових. Років 15 тому комісія перейшла на європейську систему геолого-економічної оцінки родовищ, тобто таку, як у всьому світі. 5 жовтня в Трускавці відбудеться друга міжнародна конференція з удосконалення методики геолого-економічної оцінки, підрахунку запасів та ресурсів, яку організувала ДКЗ, — це ще одне свідчення високого авторитету та професійності Державної комісії по запасах корисних копалин України. Інакше закордонні фахівці не їхали б до нас за обміном досвідом.
— До чого призведе ліквідація Державної комісії по запасах корисних копалин? Виробничники кажуть, що почнеться безлад. Ця комісія була у складі Державної геологічної служби, але окремою структурою.
Тепер хочуть створити кишенькову організацію?
Володимир Іванишин:
— ДКЗ не повинна підпорядковуватися жодному міністерству. Бо там будуть вимагати, щоб штучно збільшували цифри запасів. А нафтовики і газовики занижуватимуть запаси. ДКЗ має бути незалежною і підпорядковуватись тільки Кабінету Міністрів. Якщо створять нову структуру, то вона досягне нинішніх результатів ДКЗ через кілька років. Чого так доб’ємося? Відлякаємо інвестора, з’являться затримки із введенням родовищ у розробку і не буде об’єктивної оцінки.
Ліквідувати комісію не важко — одним розчерком пера. А щоб створити нову, потрібні роки. Нас у такому випадку чекає регрес розвитку економіки та промисловості країни. У мене немає жодних сумнівів: якщо ліквідувати Державну комісію по запасах корисних копалин, буде хаос на три-чотири роки. До чого це призведе? Жодне родовище не буде введено в промислову розробку, не буде акта гірничого відводу, все законодавство в нафтогазовій промисловості доведеться змінювати. Без протоколу ДКЗ жодна приватна фірма не зможе видобувати газ чи нафту. Це хрест на приватному бізнесі. Якщо б змінили законодавство поступово, через певний час можна було б щось змінити. Ліквідація ДКЗ — це повний перерозподіл нафтового і газового бізнесу. Таке враження, що можновладці працюють проти держави. Є постанова Кабінету Міністрів, де написано, що для отримання гірничого відводу має бути інформація про запаси з ДКЗ.
Юрій Крупський:
— На мою думку, Державна комісія по запасах корисних копалин як державний орган обов’язково повинна залишатися незалежною. Незалежною від різних міністерств, чиновників. ДКЗ має бути державним незалежним органом, яким вона є до цього часу.
Ярослав Лазарук:
— Якщо підсумувати сказане, то з ліквідацією незалежної ДКЗ України отримаємо таке. Збільшиться рівень корупції. Відлякаємо інвесторів. Зростуть терміни геологічного вивчення і промислового освоєння родовищ.
Знизиться рівень видобутку корисних копалин. Зменшиться надходження коштів до бюджету. ДКЗ України має бути незалежним органом, найкраще — безпосередньо підпорядковуватись Кабінету Міністрів. Державна комісія по запасах корисних копалин повинна залишатись державною та захищати інтереси України.
Розмовляв Богдан ЯВІР.
Львів.
