Після ухвалення Конституційною комісією проекту змін до Основного Закону, напрацьованого робочою групою з удосконалення конституційних засад правосуддя, та доопрацювання техніко-юридичних питань документ буде направлено для отримання висновку до Венеціанської комісії. Голова Верховної Ради і Конституційної комісії Володимир Гройсман запропонував провести публічне громадське обговорення проекту, що підтримав і присутній на засіданні комісії Президент України. «Голос України» також долучається до широкого обговорення проекту конституційних змін та перебігу судової реформи — за участю відомих українських юристів, експертів, громадських діячів.
Богдан ЛЬВОВ, голова Вищого Господарського суду України, член Конституційної комісії :
— Актуальність судової реформи нікуди не зникла. Але очікувати виключно від змін до Конституції, що одразу відбудуться позитивні зміни у житті, — це також неможливо. Конституція — це лише стратегічний шлях, тобто ми визначаємо мету, шляхи розвитку держави, як будуватимемо наше майбутнє. Тож очікувати, що судова реформа буде проведена одразу, — було б марно. Але ж і тривалий час очікувати позитивних змін, сподіваюсь, не доведеться, оскільки навіть ті механізми, які були закладені ще законом про справедливий суд, прийнятим Верховною Радою у лютому нинішнього року, вже сьогодні містять дієві механізми для оновлення судової влади, позбавлення судів від непрофесійних або недбалих суддів, тих, хто паплюжить судову систему. І для цього непотрібно чекати виключно змін до Конституції.
У свою чергу, Конституція як пріоритет визначає особу судді, як незалежного від політичного тиску, тобто майбутнього гаранта справедливих судових рішень. Саме на це і спрямовані пропоновані зміни. Тобто парламент фактично усувається від впливу, змінюється принцип призначення і звільнення суддів, підвищуються вимоги до суддів — збільшується вік, з якого можна стати суддею, вимоги до стажу, визначається, що обіймання будь-яких посад суддями відбувається виключно на конкурсних засадах. Кардинально змінюється і Вища рада юстиції — пропонується створити такий орган, як Вища рада правосуддя, яка відрізнятиметься не лише назвою, але й персональним складом та функціями.
Дуже істотним моментом також є скасування випробного терміну для суддів-початківців, тобто п’ятирічне призначення, оскільки воно передбачало можливість впливу на цих суддів — в очікуванні, чи будуть вони призначені в подальшому та обрані пожиттєво. Зараз буде одразу пожиттєве призначення суддів, проте це жодним чином не означає безкарність, оскільки пропонуються дієві механізми притягнення до дисциплінарної відповідальності, розширюється перелік підстав для звільнення суддів.
Тобто пропоновані зміни — це певною мірою наведення ладу у судовій системі та визначення пріоритетів, що є нагальним, хоча і чекати винятково на зміни до Конституції немає ані потреби, ані часу. Потрібно працювати вже сьогодні, використовуючи всі можливості чинного законодавства.
Записала Олександра КУЧЕРЯВА.
