Учора в Києві обговорювали одну з найважливыших реформ, яка вже стартувала в нашій країні, — децентралізацію влади. На часі — ухвалення змін до Конституції, покликаних закріпити всі досягнення і запровадити нові механізми реалізації влади на місцях. Про перспективи таких ново-введень говорили експерти та народні обранці. Зібрання провели в Міжнародному центрі перспективних досліджень. За словами голови правління організації Василя Філіпчука, така практика публічних консультацій необхідна, коли в суспільстві сформовано багато конкуруючих інтересів і немає гарантії, що перемога якоїсь політичної сили на виборах отримає належну підтримку громадськості.
За даними експертного опитування, яке проводили в центрі перспективних досліджень, більшість фахівців нині вважають, що децентралізація в нашій країні проходить середніми темпами (майже 68 відсотків). Водночас у тому, що реформа пройде і матиме позитивний результат, упевнені понад 90 відсотків експертів. А головною перешкодою на шляху імплементації децентралізації в чинне законодавство вони, хоч як дивно, вважають пасивність та інертність пересічних українців.
Якби такі публічні консультації почалися раніше, наголосив представник парламентської фракції «Самопомочі» Любомир Зубач, нині ми не мали б такої глибокої політичної кризи та ескалації в суспільстві. За словами депутата, Конституція має бути елементом суспільного консенсусу, а не розбрату. Натомість перед тим, як проект змін до Основного Закону потрапив до Верховної Ради, минуло не більш як п’ять засідань Конституційної комісії. На останньому з них за документ проголосували автоматично. Тож обговорення фактично й не було. Парламентарій висловив зауваження також стосовно того, що ми ухвалюємо новий варіант цього важливого документа в умовах воєнних дій, за яких на учасників процесу чиниться певний тиск. «Ми цілком підтримуємо децентралізацію, розвиток місцевого самоврядування і передачу влади громадам, — заявив народний обранець від імені фракції, — але запропоновані зміни жодним чином не змінюють повноважень для громад, натомість розширюючи права районних і обласних рад».
Представник «Батьківщини» народний депутат Вадим Івченко наголосив, що провести повноцінну децентралізацію без змін до Конституції нереально. Він зауважив: процес децентралізації вже триває, але добровільне об’єднання громад, за його словами, відбувається не знизу, а згори — через що чимало населених пунктів стають помітно віддаленими від своєї громади. Для того, щоб люди не почувалися покинутими, необхідно провести земельну реформу, вважає парламентарій, щоб дати можливість створити робочі місця для селян. Навіть тим країнам, які ми беремо за зразок у втіленні децентралізації, надавалася суттєва фінансова допомога ззовні, наголосив депутат. Таку допомогу від МВФ мала Польща, а Литва отримала до 280 тисяч доларів США на кожне село, щоб відремонтувати дороги, забезпечити громади шкільними автобусами тощо.
Те, що до процесу децентралізації висувають певні зауваження, не страшно, переконаний народний депутат від Блоку Петра Порошенка Дмитро Андрієвський, адже до другого читання ще можна напрацювати всі необхідні зміни, які відкорегують певні недосконалості. «Це нормальний процес, — сказав він. — Особливо враховуючи те, що нині шукають нові формати співпраці в коаліції». За словами депутата, важливо в цьому питанні отримати підтримку і «Батьківщини», і «Самопомочі». Але його не здивувало б, якби за зміни до Конституції віддали голоси і представники Опозиційного блоку. Документ може набрати не 300, а 400 голосів, консолідувавши всіх народних депутатів, припускає Д. Андрієвський.
ФАКТ
За результатами дослідження, найбільший політичний вплив на проведення реформи з децентралізації мають Президент, Голова Верховної Ради і лише на третьому місці — Прем’єр-міністр.
Голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук і народний депутат України Вадим Івченко (зліва направо).
Дмитро Андрієвський.
Любомир Зубач.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.