У Мінську робоча підгрупа з питань безпеки Тристоронньої контактної групи протягом дводенної зустрічі (8 і 9 вересня) так і не домовилася про відведення від лінії розмежування озброєння калібром до 100 міліметрів і танків.


«Група ще не завершила роботу над цими домовленостями і продовжить її... Ми працюємо щодня», — повідомив заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Олександр Гук.


Першу версію домовленостей щодо цього питання підготували ще в серпні, але досі їх не вдалося погодити остаточно. Зустрічі щодо врегулювання ситуації на Донбасі у форматі ОБСЄ—Україна—Росія в білоруській столиці відбувалися за участі представників так званих «ДНР»/»ЛНР». Саме вони під час останнього засідання контактної групи вимагали, щоб українські сили залишили деякі стратегічно важливі висоти в населених пунктах Широкине, Старогнатівка та інших. Про це йдеться у повідомленні прес-центру Штабу оборони Маріуполя. «Пропозиція терористів не знайшла підтримки серед інших учасників переговорного процесу», — йдеться у повідомленні.


У штабі вважають: у такий спосіб супротивник намагається зсунути лінію розмежування вглиб території України, звільнити добре укріплені рубежі для можливого нанесення удару.


«Цю вимогу не може бути виконано, тому що перераховані супротивником висоти мають стратегічне значення для оборони Маріуполя, і їх не буде залишено на першу вимогу ворога. Дії бойовиків сьогодні свідчать про те, що ресурс їхньої винахідливості й фантазії вичерпується», — зазначили у Штабі оборони Маріуполя, додавши, що наші військовослужбовці залишаються на своїх місцях і готові до будь-яких провокацій.
Питання демілітаризації Широкиного, яке активно лобіювалося на попередніх дискусіях у Мінську, цього разу, очевидно, стало неактуальним для української сторони. Хоча раніше позиція щодо цього питання офіційного Києва була дещо інакшою.


Ще у квітні серед інших пропозицій щодо стабілізації ситуації в зоні воєнного конфлікту Україна пропонувала відвести від Широкиного важке озброєння по обидва боки за умови обов’язкової присутності там представників місії ОБСЄ. Ця ініціатива викликала критику з боку наших бійців, які захищають маріупольський напрямок і мешканців міста. У серпні в Мінську представили певний план демілітаризації Широкиного. А напередодні, наприкінці липня, бійців батальйону «Азов», які разом з бійцями «Донбасу» захищали стратегічно важливий плацдарм на південному напрямку, було виведено звідти й замінено на морпіхів ЗСУ. Після цієї ротації ситуація у цьому районі загострилася — бойовики стали випробовувати її на міцність.


Згідно з офіційними зведеннями із зони АТО, там з кінця серпня зберігається режим тиші. Сподіваючись на дипломатичне врегулювання ситуації на сході нашої країни, військові експерти й бійці на передовій з недовірою ставляться до такого затишшя. Втім, таку позицію настороженості й готовності «до гірших сценаріїв» озвучує й вище військово-політичне керівництво країни. Нині кремлівський вовк натягнув на себе овечу шкуру, бажаючи добитися від занепокоєної Європи зняття санкцій. Воєнні дії на Донбасі майже припинилися, але Путін не відмовився від ідеї дестабілізації України — просто переніс її в політичну площину. При цьому, кажуть спостерігачі, мілітаристська ескалація на українському сході може відновитися у будь-який момент — від повномасштабного наступу до «гарматного» примусу Києва до ухвалення потрібних Кремлю рішень.