Сьогодні, 15 вересня, у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відкриється 70-та сесія Генеральної асамблеї — головного дорадчого та директивного органу світової організації, в якому представлені всі її 193 члени. Для деяких — включаючи невгамовних критиків — дебати, що супроводжують початок сесії, це не більш як екзерсис високої риторики на найвищому рівні. Можна припустити, що в рік 70-річчя ООН, промови, виголошені з мармурової трибуни нещодавно відреставрованого залу засідань, матимуть особливе звучання.
На думку багатьох, однак, знаменна дата має бути приводом не тільки для ремонту будинків, а й серйозного перегляду та відновлення методів діяльності організації, тим більше, що світ сьогодні разюче відрізняється від часів створення Об’єднаних Націй. Достатньо згадати, що із часу підписання Статуту ООН у Сан-Франциско у квітні 1945-го року її членство збільшилося майже вчетверо. Якщо в Сан-Франциско були присутні тільки три африканські країни, тепер у складі ООН — 54 держави із цього континенту, не кажучи вже про низку європейських країн, які знову здобули свою незалежність.
Чи готові Об’єднані Нації до реформ?
Незважаючи на драматичні зміни у світі, Статут ООН витримав випробування часом і довів свою значимість як ключовий міжнародний правовий документ, вважає Постійний представник України при ООН Юрій Сергєєв (на знімку). В інтерв’ю для «Голосу України» він зазначив, що зараз, більш ніж будь-коли, потрібно робити все для того, щоб не допустити порушення або ігнорування його основних принципів.
«Про це особливо корисно нагадати напередодні ювілейної сесії, куди прибудуть лідери із усього світу, — заявив Сергєєв. — Ми знаємо на своєму досвіді, до яких сумних результатів може призвести будь-яке зазіхання на положення Статуту, нехтування буквою і духом його принципів або селективна інтерпретація його статей. Незабаром виповниться вже півтора року з початку агресії проти України, в результаті якої був анексований Крим, а Донбас став ареною насильства і беззаконня в умовах прямої воєнної інтервенції». Постпред України наголосив, що для делегації ця тема буде ключовою під час роботи сесії, від пленарних засідань до виступів у спеціалізованих комітетах і переговорів за лаштунками.
«Для нас ця сесія буде знаменна і тим, що Україна балотуватиметься в непостійні члени Ради Безпеки ООН, адже голосування з цього питання проходитиме саме в Генасамблеї», — підкреслив дипломат. «Наша делегація активно працювала протягом останніх місяців для того, щоб заручитися підтримкою інших країн».
Важливість такої підтримки Україна повною мірою відчула в березні 2014 року, коли Асамблея переважною більшістю голосів ухвалила резолюцію, яка підтвердила територіальну цілісність України й оголосила, що референдум у Криму не має законної сили і «не може бути підставою для будь-якої зміни статусу» Криму чи Севастополя. У Раді Безпеки, однак, спроби прийняти подібний документ були заблоковані російським вето. Згодом таку саму долю в Радбезі спіткав і проект резолюції про створення міжнародного трибуналу по малайзійському «Боїнгу».
Право на вето
Не випадково, очікується, що на 70-й сесії буде активно обговорюватися пропозиція Франції про обмеження застосування права вето. До цієї ініціативи вже приєдналися понад 40 країн, включаючи Україну. Варто зазначити, що хоча питання про реформу ООН, включаючи тему про «справедливе представництво в Раді Безпеки і розширення її членського складу», регулярно потрапляють до порядку денного, реального прогресу в цій області поки що не спостерігається.
Рік у рік, до порядку денного сесій Генасамблеї вносяться численні пункти з найширшого кола питань, і ювілейна сесія не виняток — у її попередньому порядку денному їх 170. Сюди входять і суто процедурні аспекти (наприклад, пункт 2. «Хвилина мовчання, присвячена молитві чи розмірковуванню»), і цілий комплекс адміністративно-бюджетних і фінансових проблем, і низка пунктів із заповнення вакансій у різних органах, включаючи, під номером 113а), «вибори п’яти непостійних членів Ради Безпеки».
Місце, де може висловитися кожен
Хоча така дуже складна програма часом стає об’єктом критики, не треба забувати, що Генасамблея, де кожний зі членів має право голосу, являє собою унікальний форум для багатобічного обговорення всього спектра міжнародних питань. Це дає змогу враховувати — і захищати — інтереси як окремих країн, навіть найменших, так і світового співтовариства в цілому.
Прикладом такого підходу може служити проблема, відома в оонівському лексиконі, як «сталий розвиток». За деякою розмитістю терміна криється пошук конкретних шляхів боротьби з бідністю, нерівністю та несправедливістю. Важливим кроком на цьому шляху має стати саміт для прийняття порядку денного в області розвитку на період після 2015 року. Він пройде в рамках ювілейної сесії з 25 по 27 вересня.
З 28 вересня по 5 жовтня в Генасамблеї відбудуться традиційні «загальні дебати» за участі глав держав і урядів. Головуватиме на ювілейній сесії відомий політичний діяч із Данії Могенс Люккетофт.
На знімку: днями в залі Генеральної Асамблеї ООН відбулося відкриття фресок бразильського митця Кандідо Портінарі «Війна і мир», під час якого виступив Генеральний секретар організації Пан Гі Мун.
Архівне фото з сайту ООН.