Погоджувальна рада

 

Нинішнього пленарного тижня депутати перейматимуться зростанням соціальних стандартів — на четвер заплановано розгляд пакета урядових законопроектів щодо підвищення мінімальних пенсій і зарплат. Однак багато парламентаріїв переконані, що запропоноване зростання — мізер порівняно з тим, наскільки зросли ціни і тарифи та впали доходи людей, котрі нині думають не про стратегічне і політичне, а про земне — як пережити зиму і як прогодувати сім’ю.


Український парламент продемонстрував здатність ухвалювати рішення системного характеру для впровадження реформ, однак робота парламенту має бути ще систематизованішою. На цьому наголосив Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман на початку погоджувальної ради. Глава парламенту закликав депутатів у своїй діяльності докласти всіх зусиль для подальшої систематизації роботи.

Гройсман нагадав, що ухвалений План законодавчого забезпечення реформ містить сім блоків питань і в ньому визначено 70 найпріоритетніших законів. Глава парламенту звернувся до комітетів визначати пріоритетність питань на кожен пленарний тиждень.

Голова Верховної Ради також відзначив, що минулого тижня в українському парламенті розпочала роботу місія Європарламенту на чолі з Петом Коксом — європейські партнери готові допомогти і поділитися досвідом, щоб рішення українського парламенту відповідали європейській практиці.

В. Гройсман наголосив, що серед пріоритетів у діяльності парламенту перший і найголовніший — це підвищення соціальних стандартів. Розгляд цього блоку питань заплановано на четвер. Глава парламенту закликав якнайшвидше розглянути й ухвалити рішення.

У четвер депутати також розглянуть низку питань у сфері антикорупційної політики, зокрема, мають визначитися щодо обрання працівників антикорупційної прокуратури і представника Верховної Ради, який входитиме до конкурсної комісії з обрання Антикорупційного агентства.

Серед пріоритетних питань парламенту — державні закупівлі, пакет законів щодо запровадження безвізового режиму.

Нинішнього пленарного тижня парламент має розглянути й низку кадрових питань. В. Гройсман повідомив, що багаторічний керівник апарату Верховної Ради Валентин Зайчук написав заяву про звільнення за власним бажанням, також є заяви про відставку міністрів Олександра Квіташвілі та Валерія Вощевського.

Голова Верховної Ради закликав посилити роботу парламентських комітетів. Сім комітетів уже мають обладнання для відеотрансляцій засідань, робота в цьому напрямі триватиме, що сприятиме прозорості діяльності комітетів.

Парламент очікує і на розслідування трагічних подій 31 серпня — Голова Верховної Ради повідомив, що написав листа Генпрокурору, міністру внутрішніх справ і голові СБУ з проханням поінформувати парламент про перебіг розслідування.

Дві концепції податкової реформи

У Верховній Раді створено робочу групу для опрацювання податкової реформи. Про це заявив на погоджувальній раді перший заступник голови фракції «Блоку Петра Порошенка» Ігор Кононенко.

За його словами, парламенту запропоновано дві концепції податкової реформи — від Мінфіну, яка носить фіскальний характер, і від профільного парламентського комітету — більш ліберальна. У Верховній Раді створено робочу групу, щоб за місяць напрацювати узгоджений законопроект про податкову реформу і щоб бюджет на наступний рік формувався уже на новій податковій базі.

Кононенко також закликав парламент зосередитися на вирішенні соціально-економічних питань, закласти основу для економічного зростання. За словами депутатів, для цього є підстави — зафіксовано зростання золотовалютних запасів, зростання депозитів, є тенденції до зупинення темпів інфляції.

«Кістка» перед виборами

Однак у інших депутатів настрій і виступи були не настільки оптимістичними. Лідер фракції «Опозиційного блоку» Юрій Бойко заявив, що парламент живе своїм життям, а люди своїм — виживають, як можуть. «Парламент відокремився від економічних реалій в Україні», — сказав парламентарій. За його словами, у порядку денному немає жодного закону, спрямованого на виконання Мінських угод, що сприятиме примиренню. Із 115 законів лише 18 стосуються економіки і лише п’ять — соціальні. Бойко також звернув увагу на те, що минулого тижня зупинився останній автомобільний завод в Україні, було фактично зупинено автомобільну галузь, втрачено 50 тисяч робочих місць.

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко стверджував, що єдиним доказом зростання економіки буде те, що зросте рівень доходів громадян і їхня купівельна спроможність. Політик заявив, що зростання соціальних стандартів має бути не на 150 гривень, як пропонує уряд. Мінімальна зарплата має становити щонайменше три тисячі гривень. Окрім того, радикали наполягають на зниженні податків на доходи фізичних осіб, на зарплату, єдиного соціального внеску, хочуть створити ТСК щодо розслідування трагічних подій під парламентом 31 серпня, ухвалити зміни до Конституції щодо скасування депутатської недоторканності, сформувати новий склад ЦВК, відправити у відставку Генпрокурора Віктора Шокіна, звільнити всіх прокурорів і суддів, продовжити мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення.

Представник депутатської групи «Воля народу» Ярослав Москаленко запропонував на годині запитань до уряду заслухати стан підготовки до зими. Парламентарій стверджував, що ухвалена урядом програма утеплення житла — непідйомна для більшості громадян через величезні банківські відсотки за кредитами. Адже щоб утеплити 1-кімнатну квартиру, потрібно 10 тисяч гривень, не кажучи вже про те, скільки коштує поміняти котел у сільській хаті.

Лідер фракції «Самопоміч» Олег Березюк розповів, що після поїздок регіонами і спілкування з людьми він помітив, що у суспільстві виникли тотальна недовіра до влади і потужна агресія до політиків. «Це наслідок страху — люди просто бояться, як переживуть зиму, — сказав політик. — Багато пропозицій, але реальних механізмів допомоги людям немає. Люди на базарі у Тернополі запитують: як пережити зиму і як утеплити хату за пенсію в тисячу гривень?». Березюк заявив, що фракція «Самопоміч» буде в коаліції, якщо у парламенті буде бездоганно дотримуватися регламент, якщо закони, щодо яких немає консенсусу, не виноситимуться до сесійної зали, якщо відбудуться кадрові зміни в керівництві оборонного сектору та МВС, реформа митниці.

Запропоноване урядом зростання мінімальних стандартів не можна назвати зростанням, заявила і лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко. Адже за законом індексація зарплат і пенсій має становити 73%. «Не принижуйте людей, гроші для цього є, просто корупцію припиніть, — стверджувала Тимошенко. — Індексацію потрібно було проводити з 1 січня, гроші для цього були». Тимошенко також наполягала на розгляді у вівторок одним із перших питань звіту ТСК щодо тарифів на житлово-комунальні послуги, хоча у порядку денному це питання заплановано на п’ятницю наприкінці дня, коли в сесійній залі, зазвичай, дуже мало депутатів. «Батьківщина» також наполягає на скасуванні рентної плати на газ, що може призвести до зниження тарифів, також на зниженні в 2—4 рази норм споживання тепла до встановлення лічильників тепла — депутати з фракції внесли до парламенту відповідний законопроект. Тимошенко заявила, що фракція «Батьківщина» не голосуватиме за жоден законопроект, окрім соціальних, доки не буде знижено тарифи.

Віктор Бондар (ДГ «Відродження») назвав пропозиції уряду щодо зростання мінімальних зарплат і пенсій «знущанням над людьми». Адже, за його словами, за офіційною статистикою, інфляція за рік становила 86,8%, падіння ВВП — 17,5%, падіння доходів населення — 22,5%, тоді як ціни зросли на 33%. Депутат запропоновував наступні два місяці зробити у парламенті кожен тиждень пленарним і заслухати кожного міністра. І якщо за підсумками звіту стане зрозуміло, що міністр не справляється зі своїми завданнями, відправити його у відставку.

Водночас лідер фракції «Народний фронт» Максим Бурбак закликав коаліцію голосувати за всі важливі урядові законопроекти, у тому числі й за п’ять урядових соціальних законів, а також за закони про реструктуризацію зовнішніх боргів, про неможливість внесення застави за корупціонерів, ухвалення яких є передумовою для запровадження безвізового режиму з країнами ЄС.

Перед початком погоджувальної ради під стінами парламенту мітингували декілька десятків вимушених переселенців із Донецької, Луганської областей та АР Крим із вимогами внести до порядку денного сесії та проголосувати законопроект №2501А-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб». Законопроект, внесений групою народних депутатів і розроблений за участю експертів, передбачає, що виборець зможе взяти участь у виборах і проголосувати за місцем фактичного проживання, тобто там, куди він переселився. Для цього, як передбачає законопроект, потрібно не пізніш як за 15 днів до дня голосування на загальнонаціональних чи місцевих виборах особисто звернутися із заявою про зміну виборчої адреси до органу ведення Державного реєстру виборців за місцем фактичного проживання. Нині, лише за офіційними даними, в Україні налічується півтора мільйона вимушених переселенців зі сходу України та Криму.

 

 

На передньому плані зліва направо: Григорій Немиря, Сергій Пашинський.