До редакції звернувся чоловік із проханням надрукувати його вірші. На вигляд — звичайна людина похилого віку, але в очах світяться любов і доброта. Під час спілкування з’ясувалося, що Михайло Михайлюк, так звуть мого співбесідника, особистість неабиякого хисту. Народився в Обухові Київської області в 1937 році. Вірші почав писати ще у шкільні роки. У 1993-му молитвами мами прийшов до Бога і з наступного року почав писати вірші «для слави Божої».
Михайло Минович — член спілки християнських письменників України. Друкується в різних релігійних газетах і журналах. Плід його роботи — понад два десятки збірок. Назви його поезій промовляють самі за себе: «Мир вам», «Врятуй життя», «Полум’я любові неземної», «Єднаймося в любові Божій», «Зерна істини»... Діти теж не залишились поза увагою — збірки «Веселка» та «Весна» саме для них. Загалом автор написав і переклав з російської мови на українську понад дев’ять тисяч християнських віршів.
Спілкування було недовгим, але залишило по собі якусь тиху радість. На згадку автор подарував свої збірки «Сторінками псалмів» (з Давидовими псалмами українською мовою!) та «Екологія духовна і фізична». Саме з останньої збірки пропонуємо шановним читачам вірш Михайла Михайлюка про всім відомі, та, на жаль, далекі від реалій істини.
Рятуймо Україну від сміття!
Не Україну, то хоча б район!
Бо забирає часточку життя
Розкидане сміття твого й мого.
Якщо ти не байдужий до краси
Лісів і скверів, парків і доріг,
У двері стукай й голосно проси,
Щоб президент в роботі допоміг.
Продукти люди носять
із крамниць
В красивих упаковках кожен
день,
Із целофану і фольги вони,
Непотріб цей нема подіти де.
Нема прийомних пунктів
для пляшок,
Макулатури в кожному селі.
Хіба не може влада на замок
Замкнути безкультур’я сили злі?
В дорослих з рота теж летить
сміття,
Колись за це вони платили
штраф,
А зараз, подивись, іде дитя
І в нього матюки вже на устах!
Батьки для діток приклад
подають.
Свобода є: що хочу, те кажу.
Я ж Україну чистою люблю,
Любов до неї в серці бережу.
За чистоту району і села,
І вулиці, де дім і мій стоїть,
Боротись закликаю проти зла,
Що може бути і в душі моїй.
Задля краси майбутнього життя
Брудному оголосимо війну.
Рятуймо Україну від сміття,
Щоб скоро в ньому нам
не потонуть!
З поетом спілкувалася Ірина ІГДАЛ.
