Нове керівництво Державного агентства рибного господарства зобов’язало територіальні органи рибоохорони працювати прозоро, якісно та чесно, належним чином виконувати свої функціональні обов’язки, припинити незаконний вилов і браконьєрство на водоймах та оперативно реагувати на звернення громадськості. Як це спрацьовує на місцях, питаємо у керівника обласної рибоохоронної структури Дениса САКАЛОВА (на знімку). Ця посада — рибна у прямому і переносному сенсі. З одного боку, людина, яка її обіймає, завжди — у полі критики влади та під пильним наглядом структур, котрі звикли ловити велику рибу в каламутній воді. З другого — вона завжди перебуває на передовій у боротьбі з браконьєрами, які останнім часом об’єднуються в артелі і чинять на Дністрі нелегальний вилов риби у промислових масштабах.

— Пане Денисе, ви раз по раз виявляєте та вилучаєте у браконьєрів сітки з рибою. Боретеся на два береги — з чернівецькими і хмельницькими старателями. І не завжди це вдається. Браконьєр сьогодні пішов зухвалий і технічно оснащений.
— Для керівництва галузі зрозуміло, що існуюча система фактично не здатна виконувати покладені на неї функції. Є низка проблем, що не дозволяють органам рибоохорони працювати на 100% ефективно, а саме: застарілі човни, відсутність достатньої кількості паливо-мастильних матеріалів і дуже низькі зарплати у працівників галузі. Тому для продуктивного функціонування системи всі ці проблеми потребують вирішення. Цим обумовлене недавнє рішення щодо комплексної реформи органів рибоохорони, метою якого є перезапуск усієї системи рибоохорони та розвиток рибної галузі.
— Конкретніше, що ви маєте на увазі?
— Ця реформа передбачає ліквідацію існуючих органів рибоохорони, а в альтернативі — створення нової структури органів із абсолютно прозорими стандартами роботи, сучасними човнами і технічним обладнанням, достатнім забезпеченням паливо-мастильними матеріалами, яку буде укомплектовано новим компетентним персоналом за результатами відкритого конкурсного відбору, з фаховим навчанням та атестаціями, за участі громадськості. Так, як це відбувається нині у новій поліції, наприклад. Буде менше адміністративного персоналу за рахунок збільшення кількості інспекторського складу, що підвищить ефективність рибоохоронної діяльності та посилить контроль за виловом. Щоби припинили плутати наших працівників з учасниками незаконного вилову риби, нове керівництво планує підвищення заробітної плати вдвічі-тричі — до 4—6 тисяч гривень, що значно знизить прояви корупції і забезпечить дисциплінованість та відповідальність працівників. Але найважливішим, на мою думку, є те, що планується збільшення до 2020 року внутрішньої української рибної продукції і, відповідно, зменшення частки імпорту (яка сьогодні сягає майже 80%), шляхом створення сприятливого інвестиційного клімату; покращення умов роботи для підприємств аквакультури; зменшення втричі орендної плати за використання водних об’єктів; спрощення системи видачі дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів та їх кількості; пролонгування терміну дії дозволу до п’яти років. Це має наповнити ринок вітчизняною рибою, доступною пересічним громадянам, зокрема: короп, товстолоб, стерлядь, форель, судак, лящ та інші цінні види риб. Буде радикально зменшено кількість бюрократичних процедур, що гальмують роботу підприємців галузі та породжують непрозорі корупційні схеми.
— І все-таки, як ви зможете при цьому всьому значно посилити боротьбу з браконьєрами, адже соціальна ситуація в країні у прямому сенсі змушує людей, щоби прохарчуватися, іти на річку з вудочкою або ж у ліс з рушницею? Колгоспного поля, котрого вистачало для всіх, уже нема.
— Уведення, відповідно до стандартів ЄС, сертифіката походження рибної продукції дозволить ефективно боротися з браконьєрами і посередниками та позитивно вплине на вартість рибної продукції для кінцевого споживача, за оцінками Держрибагентства України, вартість рибної продукції знизиться до 40 відсотків. На сьогодні Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернівецькій області вже досягнуто вагомих результатів. Зокрема, з початку 2015 року працівниками Чернівцірибоохорони викрито 378 порушень чинного рибоохоронного законодавства, затримано 324 порушники. Всього протягом 2015 року вилучено майже тонну риби та 270 заборонених знарядь лову.
— Ви завжди нарікали на низькі штрафи. Мовляв, для браконьєрів вони не є серйозною розплатою за правопорушення.
— Змінилися й штрафи. Тепер незаконне виготовлення, збут чи зберігання заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу тягнуть за собою накладення штрафу від десяти (170 грн.) до двадцяти одного (357 грн.) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, із конфіскацією цих знарядь; порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об’єктів тваринного або рослинного світу тягне за собою накладення штрафних санкцій від тридцяти (510 грн.) до ста (1700 грн.) неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією виловленого. Приміром, у придністровських селах Сокирянського, Кельменецького районів триває вилов червонокнижної риби вирезуб причорноморський. Нові правила гри мають вдарити зловмисників по руках.
— А наші водойми готові до промислового вилову?
— Державне агентство рибного господарства України, спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства, розробило концепцію реформування та дерегуляції промислового вилову риби. Результатом спільної роботи став проект змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», у частині оптимізації порядку спеціального використання об’єктів тваринного світу. На сьогодні, за оцінками експертів, через складний та корумпований процес видачі квот, близько 80% ринку перебуває «в тіні». Крім того, як вже зазначалося, планується суттєво спростити процедуру реєстрації промислового журналу. Дерегуляція передбачає відміну видачі промислових квот строком на один рік і перехід на п’ятирічний строк. Європейський досвід доводить, що лише такий крок дає можливість бізнесу планувати довгострокову діяльність підприємств. У більшості країн квоти видаються на 5, 10 або 20 років.
— І що це дасть і коли?
— Думаю, 2015 рік стане роком фактичного перезавантаження рибної галузі України. Ще раз наголошую, ми запрошуємо всіх бажаючих, які відповідають вимогам конкурсного відбору, взяти у ньому участь.

Чернівецька область.

Фото із сайту funkyіmg. com