«Голос України» вже писав про загальні умови податкової реформи, яку пропонує уряд. У чому ж конкретно полягає її суть, спробуємо розібратися сьогодні.
Магічна цифра 20
Саме цей вислів вже став крилатим протягом останніх днів. А стосується він пропозиції уряду встановити загальну ставку податку у розмірі 20% для податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, податку на прибуток та податку на додану вартість. На сьогодні, лише за цими чотирма податками існує 90 видів ставок. Так, наприклад ПДФО варіюється від 0, 5, 15, 20 та 30 відсотків, залежно від об’єкта оподаткування та осіб, які його сплачують. Ставка податку на прибуток становить від 0% до 20%, ПДВ 0%, 7%, 20%. І хоча у результаті реформи деякі ставки податків, як наприклад 30% податку за доходи фізосіб при отриманні виграшу, зменшиться, виходить, що інші «пільгові» — як 0% при спадкуванні за близькими родичами чи 7 % ПДВ на ліки — збільшаться. Також вже з 2016 року пропонується запровадити механізм «інвестиційного податкового кредиту». Цей механізм означає, що якщо підприємству нараховано податок на прибуток, скажімо, на 100 гривень, то частину цієї суми воно може списати на інвестиції, вкладені в нове виробництво чи обладнання (не ремонт, а саме нові капітальні інвестиції).
Єдиний внесок на зарплату
На сьогодні сплачується податок на доходи фізичних осіб у розмірі 15% (20% якщо дохід перевищує 12 тисяч) та додатково 3,6% єдиного соціального внеску (ЄСВ) з зарплати працівника. Крім цього, роботодавці відраховують загалом ще 41% від фонду заробітної плати.
У 2016 році пропонується уніфікувати ставки у розмірі 20% для ЄСВ (тобто зменшивши їх) та ПДФО (відповідно збільшивши), а у 2018 взагалі вийти на єдиний податок на зарплату у розмірі 20%. Крім цього, пропонується ліквідувати сплату ЄСВ з працівника (3,6%) та взагалі не оподатковувати 1 мінімальну заробітну плату, що на 1 січня 2016 року становитиме 1378 гривень. У результаті, незважаючи на збільшення ставки ПДФО для громадян з урахуванням пільги на податок з однієї мінімальної зарплати та відміну 3,6% ЄСВ, отримувана на руки зарплата має збільшитися.
Простий приклад. Працівник, який отримує 4 000 гривень зарплати, за діючої системи отримував на руки 3 218 гривень, а за нової системи отримуватиме на 200 гривень більше — тобто 3 416 гривень. Водночас військовий збір (1,5%) поки що залишається.
Спрощена система
Сьогоднішні чотири групи «спрощенців» планують перетворити на три та іменувати А, Б і В відповідно. Отже, в чому полягає суть.
І група з річним оборотом у 300 тисяч перетвориться на групу А з тим же розміром річного обороту.
ІІ та ІІІ група «спрощенців» об’єднаються у групу Б. При цьому розмір обороту для групи Б встановлюється у розмірі двох мільйонів. Таким чином для сьогоднішньої групи ІІ межа зросте з 1,5 млн. до 2 млн., а от для ІІІ групи суттєво знизиться з 20 млн. лише до двох.
ІV група спрощенців перейменується у групу В з аналогічним обсягом в 2 млн.
Пропонується дозволити працювати на другій групі (та в цілому на єдиній системі) лише фізичним особам. Крім того, для тієї ж групи «Б» пропонується запровадити коефіцієнти, на які буде зменшуватися оборот підприємства, для нарахування податків (коефіцієнт 0,8 протягом першого року).
Водночас зменшується поріг для роботи на четвертій групі (по новому на групі «В»). Для платників фіксованого сільгоспподатку також встановлюється рівень обороту в 2 млн. грн. на рік.
Рошкіш стане дорожчою
Запропоновано стягувати податок на нерухомість у розмірі 25 тис. грн. на рік з власників так званої елітної нерухомості загальною площею понад 300 кв. м для квартир і 500 кв. м для будинків, а також 25 тис. грн. на рік з власників автомобілів класу «люкс» при вартості авто понад 1 млн. грн.
До того ж пропонується підвищити максимальну ставку податку на нерухомість до 3% з існуючих 2% від мінімальної заробітної плати у розрахунку на 1 кв. м. Конкретний розмір ставок визначатимуть місцеві ради. Це означає, що місцева рада матиме можливість встановити цей податок від 0% до 3%. При цьому мають зберегти існуючі пільги для власників квартир до 60 кв. м і будинків до 120 кв. м, тобто вони і надалі не платитимуть податок. Проте чи залишаться пільги для осіб, які одночасно мають у власності і квартиру, і будинок, поки що невідомо.
КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ
Юлія Дроговоз, віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців, заступник голови Громадської ради при ДФС України:
Податкова реформа, запропонована Міністерством фінансів України, має низку недоліків:
1. Єдині ставки для всіх податків — це популістська ідеологія та за спрощенням обліку передбачає збільшення податкового навантаження з податку на прибуток (авансові внески, які залишаються, будуть оподатковуватися за ставкою 20%, податок з доходів нерезидентів, отриманих на території України, — 20%, страхова діяльність — 20%, фрахт — 20%, скасовується ставка податку 0% для малого бізнесу).
2. ПДВ на фоні залишення системи електронного адміністрування передбачає суттєве збільшення податкового навантаження через вимивання грошових коштів, злочинне адміністрування податку (ручне керування системою) та залишення корупційної системи, в якій успішно продовжують працювати податкові ями. Найбільш корумпований податок протягом поточного року став ще більше корумпованим, повністю переведений на ручні рейки, проблеми бюджетного відшкодування лише загострилися та вирішуються все в тому ж ручному режимі. Збільшення порога для обов’язкової реєстрації осіб платниками ПДВ не завжди спрацює, оскільки необхідність в добровільній реєстрації все одно залишиться для тих суб’єктів господарювання, які працюють з платниками ПДВ та намагаються зберегти клієнтську базу.
Усунення спеціальних ставок для фармацевтичних підприємств (7%) та спеціального режиму оподаткування для сільськогосподарських підприємств направлено на збільшення податкового навантаження на вітчизняних виробників. Відсутність державної програми розвитку пріоритетних галузей економіки України, яким в тому числі повинне бути визнане сільське господарство, відсутність програми розвитку малого бізнесу свідчать про відсутність у держави стратегічного бачення розвитку економіки України, без якого неможливо проводити податкову реформу. Всі пропозиції з реформування податкової системи, що стосуються галузевих особливостей, без визначення пріоритетних напрямів розвитку економіки, без надання інших компенсаторів або фінансової підтримки цих галузей, є непрофесійними та шкідливими для нашої держави.
3. Єдиний податок. Скорочення груп платників єдиного податку, а також зменшення граничного обсягу доходу для другої-третьої групи, звуження кола осіб, що матимуть право перебувати на спрощеній системі оподаткування (зокрема, юридичних осіб 3 групи), платників податків, що матимуть обсяг доходу понад 2 млн. грн., не пропонуючи при цьому суттєвого покращення умов ведення бізнесу (єдина ставка податків не є полегшенням), створює підстави для знищення малого бізнесу або їх масового переходу в тінь. Запровадження при цьому РРО для 2 групи з обсягом доходу до 2 млн. грн. з 01.01.2016 року за потреби запровадження РРО вже у поточному році за умови перевищення обсягу доходу 1 млн. грн. (згідно з вимогами чинного законодавства) є спробою ввести в оману малий бізнес та не є суттєвою для бізнесу преференцією, окрім тих, хто отримає дохід до 1 млн. грн.
Запровадження для платників податку 2 групи іншої моделі оподаткування (доходи «мінус» розрахункові витрати на рівні 80 % доходів) із застосуванням ставок 20% ПДФО та 20% ЄВС означатиме практично переведення платників податків, що мають дохід понад 300 тис. грн., на загальну систему оподаткування. Замість удосконалення загальної системи оподаткування, яка не пристосована до податкового обліку підприємців, значно обмежуючи склад витрат, Мінфін невдало береться за «удосконалення» спрощеної системи. Реформа спрощеної системи оподаткування направлена на її знищення та не вирішує проблематики малого бізнесу, тільки посилюючи такі проблеми. Реформа не сприятиме виведенню малого бізнесу з тіні, що є найбільшим недоліком запропонованої моделі.
4. ПДФО та ЄСВ пропонує в незначній мірі знизити навантаження на фонд оплати праці та пропонує перерозподіл навантаження з робітників на роботодавців. Ця модель не вирішить проблеми тіньових доходів, але в незначній мірі знизить витрати бізнесу та частково декого з платників виведе з тіні. Але суттєвої зміни ситуації навколо тіньового сектору економіки не відбудеться. З урахуванням переходу багатьох платників в тінь, вихід дуже незначної частини бізнесу з тіні завдяки зниженню навантаження на фонд оплати праці не призведе до очікуваного ефекту. Запропонування суттєвого зниження навантаження на фонд оплати праці (за загальною ставкою ПДФО та ЄСВ 20%) з 2018 року є декларацією, яка може ніколи не реалізуватися, бо модель, яка пропонується Мінфіном з 01.01.2016 р., не покращує умови ведення бізнесу та не створить підстав для зростання економіки, через що у 2018 році проблема потреби в компенсаторах для зниження ставки ПДФО та ЄСВ до 20% буде все такою само актуальною, як і в поточному році.
5. Податок на майно та податок з транспортних засобів: пропонується збільшити навантаження на громадян. При цьому збільшення ставок податку на нерухоме майно) завдасть суттєвого удару саме по незахищеним та малозабезпеченим громадянам. Замість задекларованого радикального зменшення навантаження на найменш захищених громадян ці громадяни отримають збільшення цін (через чергове збільшення акцизів на тютюн та алкогольні напої, пиво та вино) та збільшення ставок податку на нерухоме майно. З урахуванням інших новацій, в тому числі фактичне скасування спрощеної системи, ті ж самі громадяни отримають підвищення цін і по інших товарних групах та послугах.
Запровадження податкової реформи без радикальної реформи ДФС України, без судової реформи є черговим фейком. Починати реформу треба зі зміни філософії взаємовідношення між платниками податків та контролюючими органами, із встановлення персональної відповідальності посадових осіб, з гучних судових справ щодо діяльності сьогоднішнього та попереднього керівництва ДФС України, яке сприяло та сприяє грубому порушенню чинного податкового законодавства та порушенню конституційних прав громадян — платників податків.
Ефективність реформи залежить від того, чи буде скасована система депонування коштів на ПДВ-рахунках та від долі спрощеної системи оподаткування, а також від радикального зниження навантаження на фонд оплати праці. Тільки запровадження економічних стимулів для добровільного виходу бізнесу з тіні буде забезпечувати зростання довіри до влади та збільшення ділової активності бізнесу і активізації внутрішнього ринку. Без цих заходів відновити економіку України та знайти економічні компенсатори для зменшення навантаження на заробітну плату за рахунок суттєвої легалізації бізнесу не є можливим.
